Банківські вклади


Депозити та банківські вклади

Депозитний калькулятор допоможе Вам обрати найбільш привабливі умови для розміщення коштів.

Депозит з виплатою відсотків після закінчення дії договору – призначений для отримання гарантованого доходу після закінчення строку депозиту.

1. Для строкового депозиту, що розміщується на:

180 днів і більше сума якого дорівнює/перевищує 10 000 доларів США або 5 000 ЄВРО відсоткова ставка збільшується додатково на 0,25% річних .

2. При оформленні депозитного договору на будь-який строк клієнтами-держателями зарплатних платіжних карток,відсоткова ставка збільшується додатково на 0,1% для строкового депозиту в гривні та в іноземній валюті.

Банківські вклади

Вкладні програми від КРЕДОБАНКу - це зручні та вигідні умови розміщення, збереження і накопичення власного капіталу, а різноманітні механізми функціонування вкладу та гнучкі процентні ставки – максимально адаптовані до потреб Вашого бізнесу.

Банківські вклади передбачають:

  • розміщення коштів в гривнях, доларах США та Євро;
  • різну періодичність виплати процентів;
  • виплату процентів за прогресивною шкалою в разі дострокового розірвання Договору банківського вкладу.

Особливою перевагою співпраці з КРЕДОБАНКом є можливість відкриття одного вкладного рахунку та укладення, не повідомляючи щоразу про це податковий орган:

  • Генерального договору банківського вкладу, для подальшого розміщення коштів на будь – яку кількість вкладів («Стандарт », «Ринковий » );

Клієнти малого та середнього бізнесу — фізичні особи-підприємці, юридичні особи та інші з річним доходом не білье 50 млн. грн.

Форма договору банківського вкладу

Договір банківського вкладу під страхом визнання його нікчемним укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1059 ЦК), тобто сторони повинні зафіксувати його зміст в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими вони обмінялися, або воля сторін має бути виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Договір, який укладає юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (ст. 207 ЦК).

Письмова форма договору банківського вкладу, згідно з Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами2, затвердженим постановою Національного банку України від 03.12.2003 р. № 516, вважається додержаною, якщо залучення банком вкладів юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунка; договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу з видачею іншого документа, що підтверджує внесення вкладу і відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами1) та звичаями ділового обороту. Перелік документів, якими підтверджується письмова форма банківського вкладу, не є вичерпним. Документами, що підтверджують письмову форму договору, зокрема, можуть бути виписки по рахунках, прибуткові та видаткові ордери тощо2.

На підтвердження укладення договору банківського вкладу з фізичною особою і внесення грошових коштів на її рахунок за вкладом банк оформляє та видає фізичній особі ощадну книжку. Ощадна книжка виконує такі основні функції: доказову - підтверджує факт укладення договору банківського вкладу та документальну - відображає операції за рахунком. Ощадна книжка не є цінним папером.

Законодавством установлені вимоги щодо форми та змісту ощадної книжки. Як документ, що використовується для обслуговування грошового обігу, вона є документом суворого обліку3, виготовлення бланків якої здійснюється тільки на державних спеціалізованих підприємствах, які охороняються органами внутрішніх справ4. В ощадній книжці вказуються найменування і місцезнаходження банку (його філії), номер рахунка за вкладом, а також усі грошові суми, зараховані на рахунок та списані з рахунка та залишок грошових коштів на рахунку на момент пред'явлення ощадної книжки у банк (ст. 1064 ЦК).

Відомості про вклад, указані в ощадній книжці, є підставою для проведення розрахунків за вкладом між банком і вкладником. Для здійснення банком операцій за депозитним рахунком, таких як видача банківського вкладу, виплата процентів за ним і виконання розпоряджень вкладника про перерахування грошових коштів з рахунка за вкладом іншим особам, вкладник повинен пред'явити ощадну книжку. Інші операції, зокрема зарахування коштів на депозитний рахунок як вкладником, так і третіми особами, можуть бути проведені банком і без наявності ощадної книжки. Якщо ощадну книжку втрачено або приведено у непридатний для пред'явлення стан, банк за заявою вкладника видає йому нову ощадну книжку.

Ощадний (депозитний) сертифікат

Ощадним (депозитним) сертифікатом є цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (володільця сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав. Ощадний сертифікат належить до групи боргових цінних паперів1 (ст. 195 ЦК). Відносини, пов'язані з випуском, оформленням, розміщенням і погашенням ощадних (депозитних) сертифікатів, регулюються ст. 1065 ЦК, ст. 13 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок"2 від 23.02.2006 р. та Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами.

Володільцями (власниками) ощадних (депозитних) сертифікатів можуть бути фізичні та юридичні особи. Емітентами ощадних (депозитних) сертифікатів можуть бути лише банки - юридичні особи. Розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів здійснюється без відкриття вкладного (депозитного) рахунку. Грошові кошти зараховуються безпосередньо на рахунки банку. Ощадні (депозитні) сертифікати можуть випускатися за ініціативою банку одноразово або серіями; іменними або на пред'явника. Іменні ощадні (депозитні) сертифікати розміщуються у бездокументарній формі, а на пред'явника-у паперовій (документарній). Ощадні (депозитні) сертифікати розміщуються на певний строк (під відсотки, передбачені умовами їх розміщення)3. Ощадні (депозитні) сертифікати можуть випускатися процентними4, купонними або бсзкупонними2. Ощадні (депозитні) сертифікати можуть бути номіновані як у національній, так і в іноземній валюті. Ощадними (депозитними) сертифікатами на пред'явника, номінованими як у національній, так і в іноземній валюті, оформляються лише вклади на строк більше ніж 30 днів. Не дозволяється випуск та розміщення банками ощадних (депозитних) сертифікатів, номінованих у банківських металах.

При розміщенні ощадних (депозитних) сертифікатів банки зобов'язані залучати лише ту валюту, у якій номіновані ощадні (депозитні) сертифікати. Строк обігу ощадних (депозитних) сертифікатів установлюється від дати видачі сертифіката безпосередньо вкладнику (власнику сертифіката) до дати, з якої власник сертифіката отримав право вимоги вкладу.

Ощадний (депозитний) сертифікат як цінний папір має містити реквізити, визначені законодавством України. Відповідно до ч. З ст. 13 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" в ощадному (депозитному) сертифікаті у документарній формі зазначаються вид цінного паперу, найменування і місцезнаходження банку, що випустив сертифікат, серія і номер сертифіката, дата випуску, сума депозиту, процентна ставка, строк отримання вкладу, підпис керівника банку або іншої уповноваженої особи, засвідчений печаткою банку.

Розміщення та погашення ощадних (депозитних) сертифікатів здійснюється лише банком-емітентом. До погашення приймаються тільки оригінали ощадних (депозитних) сертифікатів. За умови настання строку вимоги вкладу (депозиту) банк здійснює платіж проти пред'явлення ощадного (депозитного) сертифіката. Погашення ощадних (депозитних) сертифікатів, які номіновані в національній валюті, та виплата процентів за ними здійснюються банками лише в національній валюті. Погашення ощадних (депозитних) сертифікатів, які номіновані в іноземній валюті, та виплата процентів за ними здійснюються банками в іноземній валюті, а за письмовою заявою вкладника або особи, уповноваженої на здійснення цієї операції, - у національній валюті за курсом Національного банку України на дату закінчення строку, що зазначений в ощадному (депозитному) сертифікаті, або на дату дострокового викупу сертифіката.

Доход за ощадними (депозитними) сертифікатами виплачується під час пред'явлення їх для оплати в банк, що розмістив ці сертифікати. У разі дострокового пред'явлення ощадного (депозитного) сертифіката до оплати банком виплачується сума вкладу та проценти, які виплачуються за вкладами на вимогу, якщо умовами сертифіката не встановлений інший розмір процентів. Якщо строк одержання вкладу (депозиту) за строковим ощадним (депозитним) сертифікатом прострочено, то такий сертифікат уважається документом на вимогу, за яким на банк покладається зобов'язання сплатити зазначену в ньому суму вкладу (депозиту) та процентів за ним у разі пред'явлення ощадного (депозитного) сертифіката.

Відступлення ощадного (депозитного) сертифіката здійснюється шляхом укладення договору між особою, що відступає права за сертифікатом, та особою, що набуває ці права. Відчуження ощадного (депозитного) сертифіката шляхом учинення передавального напису чинним законодавством не передбачається.

Розрахунки за придбані ощадні (депозитні) сертифікати та сплата грошових коштів за ними здійснюються: для юридичних осіб-лише в безготівковій формі; для фізичних осіб - як у готівковій, так і в безготівковій формі.

Єдиною істотною умовою договору банківського вкладу є його предмет. За змістом параграфа 3 гл. 71 ЦК, предметом договору банківського вкладу можуть-бути грошові кошти (вклад) у готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті1. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами визначає, що, крім грошових коштів, банки як вклади вправі залучати від юридичних і фізичних осіб також і банківські метали2. При прийнятті вкладу банк набуває на нього право власності, що надає йому можливості розпоряджатись ним, у тому числі для здійснення кредитування фізичних та юридичних осіб. При цьому в банка виникає зобов'язання повернути на першу вимогу вкладника таку саму суму та сплатити проценти на неї або дохід в іншій формі. Вкладник же втрачає право власності (при внесенні коштів у готівковій формі) й одночасно з цим набуває права вимоги щодо виконання банком його зобов'язань.

Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter

Банк визнаний неплатоспроможним: як повернути вклад?

У разі введення в банку тимчасової адміністрації і навіть ліквідації, клієнти, що мають кошти на поточних і депозитних рахунках, мають право на їх відшкодування в тому разі, якщо запитувана сума не перевищує 200 тисяч гривень. Про те, яким чином вкладники проблемних банків можуть швидко і без проблем повернути свої кошти, читайте далі.

Банківські вклади

На початку березня Національний Банк України відніс до категорії неплатоспроможних перші два банки: Брокбізнесбанк і Реал Банк. За ними пішли Банк Меркурій. Форум Банк. Інтербанк. Промекономбанк. Південкомбанк. Західінкомбанк и АвтоКразБанк.

Процедура введення у фінустанові тимчасової адміністрації така, що спочатку Нацбанк визнає банк неплатоспроможним, а наступного дня Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вводить в ньому тимчасову адміністрацію.

Після введення тимчасової адміністрації кожен вкладник має право отримати свої кошти і ті відсотки, які були нараховані в день прийняття рішення регулятором про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Але загальна сума вкладів не повинна перевищувати 200 тисяч гривень.

Фонд відшкодовує кошти, розміщені на умовах договору банківського вкладу, банківського рахунку або шляхом оформлення депозитного сертифікату. Виплати здійснюються тільки в національній валюті.

Те, наскільки швидко клієнт зможе отримати інвестовані в депозит кошти, залежить від дати закінчення дії договору банківського вкладу.

Так, якщо термін вкладу закінчився до введення тимчасової адміністрації, або в період її дії (3 місяці з моменту оголошення банку неплатоспроможним), то для отримання гарантованої суми відшкодувань за вкладом клієнту достатньо звернутися в відділення банку, який визначений агентом фонду, пред'явивши паспорт та ІПН.

Якщо ж термін дія депозитного договору закінчується після закінчення роботи тимчасової адміністрації, вкладникові доведеться почекати ці три місяці. У тому випадку, якщо банку не вдалося знайти інвесторів, і НБУ приймає рішення про відкликання банківської ліцензії, Фонд гарантування вкладів почне процедуру ліквідації банку.

Банківські вклади

Через 7 днів після відкликання банківської ліцензії, клієнти зі стандартним набором документів (паспорт та ІПН), можуть звернутися у відділення банку-агента і отримати свій депозит, разом з відсотками, що були нараховані, до того дня, коли банк був віднесений до категорії неплатоспроможних. В цілому, отримати свої кошти вкладник може протягом усього періоду ліквідації банку, тобто, протягом одного року.

Варто відзначити, що у вкладників, які мають депозит на суму понад 200 тисяч гривень, все ж існує можливість повернути свої кошти сповна. Спочатку клієнт забирає свої 200 тисяч, а потім пише заяву ліквідатору зі своїми вимогами.

Подати дану заяву можна протягом 30 днів з моменту появи інформації про відкликання банківської ліцензії в офіційних джерелах інформації. Після цього подані кредитором вимоги будуть задоволені в міру продажу майна банку в порядку і черги, встановленої ст. 52 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

У той же час варто пам'ятати, що Фонд не гарантує кошти:

  1. передані банку в довірче управління.
  2. за вкладом менше 10 гривень.
  3. за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.
  4. розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних НЕ пройшов один рік;
  5. розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік;
  6. розміщені на вклад власником істотної частки банку;
  7. розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку відсотки за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж інші люди або має інші фінансові привілеї від банку;
  8. за вкладом у банку, який є предметом застави і забезпечує виконання зобов'язань вкладника перед цим банком, в обсязі таких зобов'язань;
  9. за вкладами в філіях іноземних банків;
  10. за вкладами у банківських металах;
  11. розміщені на рахунках фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Що ж стосується юридичних осіб, то вони, як і вкладники, депозити яких перевищують 200 тисяч гривень, можуть повернути свої кошти лише за рахунок коштів, отриманих в результаті реалізації майна банку в порядку банкрутства; при цьому на банки не поширюється порядок розподілу майна за загальним законодавством про банкрутство.

Як стверджують експерти, задоволений судом позов до банку про виплату вкладу підвищує шанси на те, що борги перед вкладником будуть погашені у разі ліквідації банку.

Учинити позов про повернення депозиту, вкладник може просити суд про стягнення основної суми заборгованості, так і штрафних санкцій, передбачених як договором так і законодавством. Так, можна вимагати погашення інфляційних збитків плюс 3% річних відсотків за прострочення повернення.

— Крім того, за рішенням суду відповідальність за зобов'язаннями банку може бути покладено на власників істотної частки і керівників банку, у разі віднесення банку з їх вини до категорії неплатоспроможних, а також за фіктивне банкрутство, доведення до банкрутства або приховування стійкої фінансової неспроможності банку.

Як варіант, можна домовитися з банком на умовах взаємозаліку і погасити існуючий в банку кредит за рахунок існуючого вкладу. При цьому юрособа може як продати вимоги по депозиту, так і купити кредитні вимоги.

Мінус такої схеми — можливий дисконт (30-50% суми вкладу), а також заперечення, висунуті судами: оскільки на борги банку (вимоги кредиторів) накладено мораторій, а вимоги до боржників банку, навпаки, можуть бути прискорені, то залік, а саме — наступ строку вимоги по депозиту — може оскаржуватись банком .

Як бачимо, у разі визнання банку неплатоспроможним, вкладникам не варто панікувати. Адже існує безліч процедур і способів, які допоможуть повернути інвестовані кошти сповна.

Банківські вклади

1. Поняття договору банківського вкладу

1.1 Визначення та правова природа договору банківського вкладу (депозиту)

1.2 Загальні положення договору банківського вкладу: умови, сторони і форма договору

2. Зміст і виконання договору банківського вкладу

3. Види банківських вкладів

3.2 Інші види банківських вкладів

3.3 Депозитні операції Банку Росії

Висновок

Бібліографічний список

Введення

Актуальність Договір банківського вкладу - це угода, в силу якого одна сторона, що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї на умовах і в порядку, передбачених договором. Як випливає з визначення договору банківського вкладу, його предметом є грошова сума (вклад), що може бути виражена в російських рублях або іноземній валюті. Вклад може бути внесений як у готівковій, так і в безготівковій формі.

Договір є реальним, оскільки для його укладення необхідна передача вкладу банку. Вкладник набуває право вимоги до банку про повернення суми вкладу та відсотків по ньому, і в той же час будь-яких обов'язків перед банком у нього не виникає. Тому депозитний договір є односторонньо зобов'язуючим.

Сторонами договору є банк і вкладник. Вкладником може бути будь-яка юридична або фізична особа. Банк зобов'язаний мати ліцензію на здійснення банківських операцій, що передбачає його право на залучення грошових коштів у внески.

Договір банківського вкладу за участю громадянина - вкладника має особливість: громадянин - вкладник, який відкрив рахунок в банку, має право дати йому доручення про перерахування третім особам грошових коштів з вкладу. Для юридичних осіб така операція з внеском прямо заборонена п. 3 ст. 834 ГК 1. Їх права обмежуються поверненням вкладу та отриманням відсотків. Всі розрахунки юридичних осіб відбуваються на підставі укладеного ними договору банківського рахунку. На рахунок за вкладом можуть бути зараховані та грошові кошти, що надійшли від третіх осіб. Згода вкладника на отримання таких коштів передбачається.

1. Поняття договору банківського вкладу

1.1 Визначення та правова природа договору банківського вкладу (депозиту)

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк ), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї на умовах і в порядку, передбачених договором 1.

Договір банківського вкладу є реальним, оскільки вважається укладеним і породжує у сторін права і обов'язки тільки з моменту внесення вкладником до банку грошової суми (вкладу). Договір банківського вкладу є одностороннім і оплатним, оскільки породжує тільки право вкладника вимагати повернення внесеної у вклад грошової суми, а також виплати відсотків і відповідну йому обов'язок банку. Крім того. якщо вкладником виступає громадянин, даний договір визнається публічним, тобто на взаємини громадян-вкладників і банків поширюється дія ст. 426 ЦК.

Це означає, що для банку законом встановлюється обов'язок по наданню депозитних послуг громадянам, які він за характером своєї діяльності повинен здійснювати стосовно кожного, хто до нього звернеться. У зв'язку з цим, по-перше, банк не має права надавати перевагу одному вкладнику перед іншим щодо укладення даного договору (крім випадків, прямо встановлених законом або іншими правовими актами), по-друге, ціна депозитних послуг (тобто розмір відсотків на вклад), а також інші умови договору банківського вкладу повинні встановлюватися однаковими для всіх вкладників (за винятком випадків, коли законом або іншими правовими актами допускається надання пільг для окремих їх категорій), по-третє, відмова банку від укладення договору банківського вкладу за наявності у нього можливості надати громадянину-споживачу депозитні послуги не допускається.

При необгрунтованому ухиленні банку від укладення даного договору застосовуються положення, встановлені п. 4 ст. 445 ГК. При цьому умова про розмір процентів на вклад, а також інші умови договору банківського вкладу, що не відповідають вимогам про встановлення їх однаковими для всіх вкладників (за вказаним вище винятком), є нікчемними. Разом з тим у зв'язку з реальністю даного договору громадянин-вкладник не має права вимагати примусового укладання договору банківського вкладу, а банк не може бути визнаний необгрунтовано ухиляється від його укладення за відсутності доказів внесення грошової суми у вклад. Крім того, цей договір не має властивості публічності, коли в ролі вкладника виступає юридична особа.

Договір банківського вкладу за своєю правовою природою дуже близький до договору банківського рахунку. Згідно з п. 3 ст. 834 ГК до відносин банку і вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються правила про договір банківського рахунку (якщо інше не передбачено правилами гл. 44 ЦК або не випливає із суті договору банківського вкладу).

Виходячи із спільності об'єктного складу обох договорів. а також сенсу банківської діяльності з ведення рахунків клієнтів, можна прийти до висновку, що надходять у банк від вкладника готівку або безготівкові грошові кошти незалежно від форми договору банківського вкладу завжди враховуються (значаться) на певних рахунках у банку. Отже, здавалося б, цілком правомірно розглядати договір банківського вкладу як особливого різновиду договору банківського рахунку. Однак для договору банківського вкладу знаходження безготівкових грошових коштів на певному рахунку в банку є суто технічною характеристикою 1.

Оцінюючи правову природу договору банківського вкладу, не можна не помітити його відмінностей від договору банківського рахунку. Договір банківського вкладу є реальним, тобто вважається укладеним тільки з моменту внесення вкладником грошової суми в банк. По депозитному рахунку не допускається наявність дебетового сальдо, а значить, неможливо і його кредитування банком. Як вже зазначалося раніше, договір банківського рахунку та договір банківського вкладу мають різні цілі, не збігаються і їх кінцеві договірні результати.

Нарешті, важливим є і те, що договір банківського вкладу виділено в окрему главу частини другої ЦК. Це дає підстави стверджувати, що він розглядається законодавцем як самостійний вид цивільно-правового договору.

1.2 Загальні положення договору банківського вкладу: умови, сторони і форма договору

Сторонами договору банківського вкладу є банк і вкладник. Даний договір належить до числа банківських операцій і в силу цього передбачає участь на стороні услугодателя спеціального суб'єкта. При цьому услугодателем виступає не просто кредитна організація. а саме банк. Згідно зі ст. 835 ГК здійснення банківських операцій проводиться тільки на підставі ліцензії, яка видається Центральним банком РФ. Крім того право залучення у внески грошових коштів фізичних осіб надається лише тим банкам, з дати державної реєстрації яких пройшло не менше двох років. Разом з тим, якщо законом надається право приймати вклади (депозити) від юридичних осіб не банкам, а іншим кредитним організаціям. на відносини цих організацій і юридичних осіб-вкладників поширюються правила про договір банківського вкладу 1.

Згідно зі ст. 835 ГК 1 у разі прийняття вкладу від громадянина особою, яка не має на це права, або з порушенням порядку, встановленого законом або прийнятими відповідно до нього банківськими правилами, вкладник може зажадати негайного повернення суми вкладу, а також сплати на неї процентів, передбачених ст. 395 ЦК, і відшкодування понад суму відсотків всіх заподіяних йому збитків. Якщо такою особою прийняті на умовах договору банківського вкладу грошові кошти юридичної особи, такий договір є недійсним як не відповідає вимогам закону (ст. 168 ЦК).

Якщо інше не встановлено законом, такі ж наслідки застосовуються у випадках залучення грошових коштів громадян і юридичних осіб шляхом продажу їм акцій та інших цінних паперів, випуск яких визнано незаконним, а також прийому грошових коштів громадян у внески під векселі або інші цінні папери. що виключають отримання їх власниками вкладу на першу вимогу та здійснення вкладником інших прав, передбачених правилами ЦК про договір банківського вкладу.

У якості вкладника може виступати будь-який суб'єкт цивільного права. Зокрема, відповідно до п. 2 ст. 26 ЦК неповнолітні у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років вправі самостійно, без згоди батьків, усиновителів та піклувальника відповідно до закону вносити вклади у кредитні установи і розпоряджатися ними.

Згідно зі ст. 841 ГК допускається внесення третіми особами грошових коштів на рахунок вкладника. Банк, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше, зобов'язаний зараховувати на рахунок за вкладом грошові кошти, що надійшли на ім'я вкладника від третіх осіб, із зазначенням необхідних даних про його рахунку за вкладом. При цьому закон встановлює презумпцію того, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від таких осіб, оскільки надав їм необхідні дані про рахунок за вкладом 2.

Єдиним істотним умовою договору банківського вкладу є предмет. Даний договір завжди відплати. тобто ні за яких обставин не може бути безпроцентним. Однак відсутність угоди про розмір відсотків не робить його неукладеним. Згідно зі ст. 838 ЦК банк повинен виплачувати вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, визначеному договором банківського вкладу. За відсутності у договорі умови про розмір виплачуваних відсотків банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі, що визначається відповідно до п. 1 ст. 809 ГК. Це означає, що їх розмір визначається яка у місці проживання вкладника (а якщо вкладником є юридична особа - в місці його знаходження) ставкою банківського відсотка (ставкою рефінансування).

Згідно зі ст. 836 ЦК договір банківського вкладу має бути укладений у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення вкладу засвідчене ощадною книжкою, ощадним або депозитним сертифікатом або іншим виданим банком вкладникові документом, що відповідає вимогам, передбаченим для таких документів законом, встановленими згідно з ним банківськими правилами і вживаними в банківській практиці звичаями ділового обороту. Недотримання письмової форми договору банківського вкладу має наслідком його недійсність (нікчемність).

Закон спеціально регулює посвідчення внесення вкладу ощадною книжкою і ощадним або депозитним сертифікатом. Згідно зі ст. 843 ДК як загального правила укладання договору банківського вкладу з громадянином і внесення грошових коштів на його рахунок за вкладом засвідчуються ощадною книжкою, хоча інше може бути передбачено угодою сторін. В ощадній книжці мають бути зазначені і засвідчені банком його найменування і місце знаходження (а якщо вклад внесено у філію, також його відповідної філії), номер рахунка за вкладом, всі суми грошових коштів, зарахованих на рахунок і списаних з рахунку, і залишок грошових коштів на рахунку на момент пред'явлення ощадної книжки у банк. Видача вкладу, виплата відсотків за ним і виконання розпоряджень вкладника про перерахування грошових коштів з рахунка за вкладом іншим особам здійснюються банком у разі пред'явлення ощадної книжки. З огляду на це, в законі встановлена ​​презумпція, згідно з якою, якщо не доведено інше, стан вкладу, а також дані про вклад, вказані в ощадній книжці, є підставою для розрахунків за вкладом між банком і вкладником. Отже, тягар доказування неточності, неповноти або недостовірності містяться в ощадній книжці даних покладається на вкладника.

Договором банківського вкладу може бути передбачена видача іменної ощадної книжки або ощадної книжки на пред'явника. Іменна ощадна книжка є документом, лише засвідчує приналежність вкладу певній особі, а ощадна книжка на пред'явника визнана законом цінним папером 1.

У зв'язку з цим розрізняються наслідки втрати або приведення в непридатний стан для пред'явлення в банк іменний ощадної книжки і ощадної книжки на пред'явника. Якщо іменна ощадна книжка втрачена або приведена у непридатний для пред'явлення стан, банк за заявою вкладника видає йому нову. На відміну від цього відновлення прав за втраченою ощадною книжкою на пред'явника здійснюється в порядку, передбаченому для цінних паперів на пред'явника (ст. 148 ЦК).

Цінним папером є також ощадний і депозитний сертифікат (ст. 844 ЦК). Ощадний (депозитний) сертифікат засвідчує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на отримання після закінчення встановленого строку суми вкладу та обумовлених в сертифікаті відсотків у банку, який видав сертифікат, або в будь-якій філії цього банку. Як ощадні, так і депозитні сертифікати можуть бути представницькими або іменними.

Ощадний (депозитний) сертифікат не може служити розрахунковим чи платіжним засобом. Сертифікати випускаються тільки у валюті Російської Федерації; випуск сертифікатів в іноземній валюті не допускається. Сертифікати повинні бути терміновими. Процентні ставки по них встановлюються уповноваженим органом кредитної організації. У разі дострокового пред'явлення ощадного (депозитного) сертифіката до оплати банком виплачуються сума вкладу та відсотки, які виплачуються за вкладами до запитання, якщо умовами сертифіката не встановлений інший розмір відсотків.

Письмова форма договору банківського вкладу може засвідчуватися та іншими виданими банками вкладникам документами, які повинні відповідати вимогам, передбаченим для них законом, встановленими згідно з ним банківськими правилами і вживаними в банківській практиці звичаями ділового обороту. Так, останнім часом великого поширення у вітчизняній банківській практиці набуло використання за вкладами громадян пластикових карт, які дозволяють на умовах, визначених договором банківського вкладу, здійснювати, так само як і по ощадній книжці, розрахункові операції.

2. Зміст і виконання договору банківського вкладу

Основними правами вкладника і відповідно основними кореспондуючими їм обов'язками банку є повернення вкладнику отриманої банком суми вкладу та виплата належних йому відсотків.

У зв'язку з цим у законі містяться особливі вимоги щодо забезпечення повернення вкладу. Банки зобов'язані забезпечувати повернення вкладів громадян шляхом обов'язкового страхування. а у передбачених законом випадках і іншими способами. Повернення вкладів громадян банком, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій або часток участі, мають Російська Федерація. суб'єкти Російської Федерації, а також муніципальні освіти, крім того, гарантується їх субсидіарної відповідальністю за вимогами вкладника до банку в порядку, передбаченому ст. 399 ЦК. Способи забезпечення банком повернення вкладів юридичних осіб визначаються договором банківського вкладу. При укладанні договору банківського вкладу банк зобов'язаний надати вкладникові інформацію про забезпеченість повернення вкладу 1.

У разі невиконання банком передбачених законом або договором банківського вкладу обов'язків щодо забезпечення повернення вкладу, а також у разі втрати забезпечення або погіршення його умов вкладник має право зажадати від банку негайного повернення суми вкладу, сплати на неї процентів у розмірі, що визначається відповідно до п. 1 ст. 809 ГК, і відшкодування завданих збитків.

Що стосується відсотків по вкладу, то відповідно до ст. 839 ГК вони нараховуються з дня, наступного за днем надходження грошових коштів у банк, і до дня, що передує їх повернення вкладникові або списання з рахунку вкладника з інших підстав.

За загальним правилом відсотки на суми банківського вкладу виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а незатребувані в цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються відсотки. Інший порядок може бути встановлений договором банківського вкладу. При поверненні вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Згідно зі ст. 838 ЦК банк, якщо інше не передбачено договором банківського вкладу, має право змінювати розмір процентів, які виплачуються за вкладами до запитання. При цьому в разі зменшення банком розміру процентів новий їх розмір застосовується до вкладів, внесених до повідомлення вкладникам про зменшення відсотків, після закінчення одного місяця з моменту відповідного повідомлення, якщо інше не передбачено договором.

За іншими видами вкладів, внесених громадянином, встановлений договором банківського вкладу розмір процентів не може бути односторонньо зменшений банком, якщо інше не передбачено законом. У тому випадку, коли вкладником є юридична особа, одностороннє зменшення банком розміру процентів не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором 1.

Оскільки на підставі договору банківського рахунку виникає грошове зобов'язання, наслідки невиконання або неналежного виконання умови про повернення вкладу і виплати відсотків по ньому визначаються за правилами, встановленими ст. 393 і 395 ЦК.

3. Види банківських вкладів

3.1 Вклади до запитання і строкові вклади

Згідно зі ст. 837 ГК основне розподіл внесків на види проводиться за термінами їх повернення. У зв'язку з цим договір банківського вкладу може бути укладений або на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу), або на умовах повернення вкладу зі спливом визначеного договором строку (строковий вклад). Разом з тим договором може бути передбачено внесення вкладів та на інших умовах їх повернення, що не суперечать закону.

Незалежно від виду вкладу банк зобов'язаний видати суму внеску або її частину на першу вимогу вкладника. Отже, вкладник в будь-який момент має право безмотивно вимагати в односторонньому порядку зміни або розірвання договору банківського вкладу. При цьому умова договору про відмову громадянина від права на одержання вкладу на першу вимогу мізерно. Винятком з цього правила є внесок, внесений юридичною особою на інших умовах повернення (тобто не до запитання), передбачених договором.

За вкладами іншим, ніж внесок до запитання (у тому числі терміновим), коли банк повинен повернути вкладнику на його вимогу суму до закінчення строку або до настання інших обставин, зазначених у договорі банківського вкладу, він виплачує відсотки в розмірі, що застосовується за вкладами до запитання. якщо договором не передбачений інший їх розмір 1.

У тих випадках, коли сума строкового вкладу зі спливом строку або сума вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання передбачених договором обставин не затребується вкладником, договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не передбачено договором.

3.2 Інші види банківських вкладів

Поряд з цим внески можна підрозділяти по особистості вкладників на вклади фізичних осіб та вклади юридичних осіб. Відмінності між ними полягають у більшій договірної свободи банків та юридичних осіб, меншою мірою гарантованості повернення вкладу для юридичних осіб, а також у тому, що згідно зі ст. 834 ГК юридичні особи в принципі не має права перераховувати які у вклади грошові кошти іншим особам.

Згідно зі ст. 842 ГК внески можна також підрозділити на вклади на користь вкладника і вклади на користь третіх осіб. Так, внесок може бути внесений до банку на ім'я певного третьої особи. За загальним правилом така особа набуває права вкладника з моменту пред'явлення ним банку першої вимоги, заснованого на цих правах, або вираження ним банку іншим способом наміру скористатися такими правами. Інший порядок придбання даною особою прав вкладника може бути передбачений договором банківського вкладу.

Важливу особливість даного виду договору складає те, що поряд з предметом його істотною умовою є зазначення імені громадянина або найменування юридичної особи, на користь якого вноситься вклад. Договір банківського вкладу на користь громадянина, померлого на момент укладення договору, або не існуючого до цього моменту юридичної особи нікчемний 1.

До вираження третьою особою наміру скористатися правами вкладника особа, що уклала договір банківського вкладу, може скористатися правами вкладника щодо внесених ним на рахунок за вкладом грошових коштів. За цільовим призначенням внески можна підрозділити на вклади до народження дитини або до досягнення нею певного віку, до одруження. пенсійні і т.д. Слід мати на увазі, що всі такого роду внески є різновидом строкового вкладу.

3.3 Депозитні операції Банку Росії

Особливою різновидом вкладних операцій є проведення Центральним банком РФ операцій із залучення грошових коштів банків-резидентів у валюті Російської Федерації у депозити, які відкриваються в Банку Росії. Специфіка даних угод полягає в їх цільової спрямованості, оскільки Банк Росії проводить такі депозитні операції відповідно до ст. 4 і 45 Закону про Банк Росії для регулювання ліквідності банківської системи в рамках розроблюваної і проведеної ним у взаємодії з Урядом РФ єдиної державної грошово-кредитної політики, спрямованої на захист і забезпечення стійкості рубля. Залучаючи до депозити грошові кошти банків, Банк Росії здійснює вилучення зайвих грошових коштів (ліквідності) у банків з використанням процентної політики з метою зміцнення рубля.

Вчинення Банком Росії зазначених депозитних операцій здійснюється у вигляді проведення депозитних аукціонів, депозитних операцій з фіксованою процентною ставкою, прийому в депозит коштів банків, які уклали з Банком Росії Генеральна угода про проведення депозитних операцій у валюті Російської Федерації з використанням системи "Рейтерс-дилінг", а також прийому в депозит коштів банків на основі окремої угоди, що визначає умови депозиту 1.

Учасниками таких депозитних операцій є Центральний банк РФ в особі його територіальних установ та їх розрахункових підрозділів (ГРКЦ, РКЦ) і банки-резиденти Російської Федерації. Банк Росії при здійсненні цих операцій має право визначати контрагентів, з якими він буде вступати в договірні відносини. Крім того, він має право припиняти дію названого Генеральної угоди про проведення депозитних операцій на невизначений термін без попереднього повідомлення банку-контрагента у випадках невиконання ним обов'язкових резервних вимог Банку Росії, наявності простроченої заборгованості по кредитах Банку Росії або з інших причин.

Банк Росії також визначає дату і спосіб проведення депозитних аукціонів і депозитних операцій за фіксованою процентною ставкою. Депозитні аукціони та депозитні операції з фіксованою процентною ставкою оформляються "Договором-заявкою" на участь у депозитному аукціоні Центрального банку РФ, або на розміщення в Центральному банку РФ депозиту за фіксованою процентною ставкою. Депозитні операції з використанням системи "Рейтерс-дилінг" проводяться Банком Росії на стандартних умовах, встановлених Положенням про порядок проведення Центральним банком Російської Федерації депозитних операцій з банками-резидентами у валюті Російської Федерації і Генеральною угодою про проведення депозитних операцій у валюті Російської Федерації з використанням системи "Рейтерс-дилінг". Що ж стосується прийому в депозит коштів банків на основі окремої угоди, що визначає умови депозиту, то він здійснюється територіальними установами Банку Росії або їх розрахунковими підрозділами за рішенням Центрального банку РФ.

Перерахування коштів у депозит, що відкривається в Банку Росії, проводиться платіжним дорученням банку на списання коштів зі свого кореспондентського рахунку, відкритого в підрозділі розрахункової мережі Банку Росії, на окремий особовий рахунок з обліку депозиту, відкритий у відповідному підрозділі розрахункової мережі Банку Росії. Факт зарахування суми депозиту офіційно підтверджується випискою по рахунку з обліку депозитів, відкритого в Банку Росії. Депозити, відкриті в Банку Росії, не можуть бути пролонговані. Не допускається також дострокове вилучення банком коштів, розміщених у депозит у Банку Росії.

Відсотки за депозитними операціями Банку Росії нараховуються за формулою простих відсотків за період фактичного терміну залучення коштів до дати повернення депозиту включно, на залишки коштів за окремими особових рахунках з обліку депозитів, за кожної укладеної депозитної угоди. Сплата відсотків за депозитами, відкритим в Банку Росії, проводиться одночасно з поверненням банку суми депозиту.

У разі невиконання або неналежного виконання банком зобов'язань щодо перерахування коштів на депозит Банк Росії повертає на кореспондентський рахунок банку-платника перераховану ним суму грошових коштів без нарахування на зазначену суму відсотків, і, крім того, нараховується штраф на суму депозиту в розмірі подвійної ставки рефінансування. Стягнення цього штрафу проводиться Банком Росії в безспірному порядку 1.

У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань по депозитній угоді Банком Росії він сплачує банку аналогічний за сумою штраф.

Висновок

Цивільне законодавство РФ ототожнює поняття банківського вкладу і депозиту. Між тим, в банківській практиці РФ поняття «депозит» є більш широким, ніж «банківський внесок», що припускає також інші банківські операції. пов'язані зі зберіганням банком в різній формі речей клієнта. Банківський вклад іменують ще «грошовим депозитом».

Таким чином, з точки зору цивільного права, банківський внесок - оформлена договором банківського вкладу угода, яка полягає у передачі банку вкладником грошової суми (вкладу) із зобов'язанням повернути суму вкладу і виплатити відсотки на неї на умовах і в порядку, передбачених договором.

Юридичній літературі не вщухає дискусія про природу банківського вкладу (як у рамках банківського права, так і цивільного права).

Одні автори вважають, що банк не зберігає грошові кошти вкладника, оскільки він ними користується, розміщуючи від свого імені і за свій чет на умовах повернення, платності і терміновості. Ось чому, на думку цих авторів, вкладник не зберігає права власності на грошові кошти, а тільки набуває права вимоги до банку. Переважає точка зору, що договір банківського вкладу є різновидом договору зберігання.

Звернімося до характеристик договору. Договір банківського вкладу - реальний, а не консенсуальної договір. Такий договір виникає з моменту передачі грошей банку. Зобов'язання має тільки банк: вкладник має право вимагати в банку повернення суми вкладу (повністю або частини) і відсотків по ньому і не має яких-небудь обов'язків по ньому, таким чином, що розглядається договір є одностороннім (односторонньо зобов'язуючим).

Договір банківського вкладу - відшкодувальний договір. Оплатним даний договір є тому, що при будь-яких обставин банк зобов'язаний виплатити вкладнику відсотки. Навіть при достроковому розірванні договору банківського вкладу за ініціативою вкладника банк не має права відмовляти останньому у виплаті відсотків і тим більше стягувати з клієнта неустойку, зменшуючи суму внесених ним коштів. Однак це не позбавляє банк права при достроковому розірванні договору банківського вкладу клієнтом зменшити суму відсотків, виплачуваних йому в порядку, передбаченому договором.

Договір банківського вкладу, зі стороною вкладником - громадянином, є публічним договором.

В якості предмета договору можуть виступати тільки грошові кошти (сума вкладу та відсотки по ньому). При цьому грошова сума, яка складає внесок може бути виражена як в рублях, так і іноземній валюті. Саме предмет договору дозволяє відрізнити дану угоду від суміжних угод, наприклад, від внеску дорогоцінних металів.

Важливо підкреслити, що на вимогу вкладника банк зобов'язаний повернути суму вкладу у тій валюті, яка обумовлена ​​договором банківського вкладу.

Бібліографічний список

Конституція Російської Федерації від 12 грудня 1993 (в останній ред. ФКЗ від 30.12.2008. № 7-ФКЗ) / / Російська газета. 1993. 25 грудня; Збори законодавства РФ. 2009. № 1. Ст. 2.

Цивільний кодекс РФ (частина 1) від 30 листопада 1994. № 51-ФЗ (в останній ред. Від 09.02.2009 № 7-ФЗ) / / Збори законодавства РФ. 1994. № 32. Ст. 3301; Російська газета. 2009. 13 лютого.

Цивільний кодекс РФ (частина 2) від 26.01.1996 № 14-ФЗ (в останній ред. Від 09.04.2009 N 56-ФЗ) / / Збори законодавства РФ. 1996. № 5. Ст. 410; Російська газета. 2009. 11 квітня.

Положення ЦБР від 26 червня 1998 р. № 39-П «Про порядок нарахування відсотків по операціях. пов'язаних із залученням і розміщенням коштів банками, і відображення зазначених операцій за рахунками бухгалтерського обліку» / / Бібліотечка Російської газети. - 1999. - № 8. - С. 12-33.

Вказівка ​​ЦБР від 31 серпня 1998 р. № 333-У "Про внесення змін і доповнень до листа Центрального банку Росії від 10 лютого 1992 року № 14-3-20" Про депозитних і ощадних сертифікатах банків "/ / Нормативні акти з банківської діяльності. - 1998 - № 12. - С. 30-39.

Визначення СК Верховного Суду РФ від 27 січня 1998 р. "За договорами банківського вкладу, укладених з громадянами, банки не вправі з 1 березня 1996 р. не зменшуватиме розмір відсотків за вкладами і в тих випадках, коли умова про одностороннє зменшенні банком розміру відсотків включено в договір банку з громадянином-вкладником "/ / Бюлетень Верховного Суду Російської Федерації. - 1998. - № 6. - С. 6-19.

Агарков М.М. Основи банківського права. Вчення про цінні папери. - М. ВолтерсКлувер, 2004. - 659 с.

Братко А.Г. Банківське право (теорія і практика). - М. Проспект, 2008 - 560с.

Братко А.Г. Центральний банк у банківській системі Росії - М. БЕК, 2007. - 187с.

Коментар до Цивільного кодексу Російської Федерації, частини другий / Под ред. проф. Т. Є. Абова і А. Ю. Кабалкіна - М. Право і закон. 2008. - 527с.

Правове регулювання банківської діяльності / За ред. Е.А. Суханова. - М. Проспект, 2007. - 540с.

Суханов Є.А. Посередницькі і кредитно-фінансові операції у новому Цивільному кодексі Російської Федерації. - М. Норма. 1996. - 492с.

Чубаров В.В. Банківський вклад: правові особливості з урахуванням положень частини другої ЦК РФ - М. Сова, 2004. - 310с.

Флейшиц Є.А. Розрахункові і кредитні правовідносини - М. Пріоритет, 2003. - 238с.

1 Цивільний кодекс РФ (частина 2) від 26.01.1996 № 14-ФЗ (в останній ред. Від 09.04.2009 N 56-ФЗ) / / Збори законодавства РФ. 1996. № 5. Ст. 410; Російська газета. 2009. 11 квітня.

1 Чубаров В.В. Банківський вклад: правові особливості з урахуванням положень частини другої ЦК РФ - М. Сова, 2004. - С. 32.

1 Коментар до цивільного кодексу Російської Федерації, частини другий / Под ред. проф. Т. Є. Абова і А. Ю. Кабалкіна - М. Право і закон, 2008. - С. 122.

1 Суханов Є.А. Посередницькі і кредитно-фінансові операції у новому Цивільному кодексі Російської Федерації. - М. Норма, 1996. - С. 330.

1 Цивільний кодекс РФ (частина 1) від 30 листопада 1994. № 51-ФЗ (в останній ред. Від 09.02.2009 № 7-ФЗ) / / Збори законодавства РФ. 1994. № 32. Ст. 3301; Російська газета. 2009. 13 лютого.

Источники:
www.otpbank.com.ua, www.kredobank.com.ua, pidruchniki.com, groshi-v-kredit.org.ua, ua-referat.com

Следующие статьи


Комментариев пока нет!
Ваше имя *
Ваш Email *

Сумма цифр справа: код подтверждения


Окружний суд у місті Токіо (Японія) постановив, що компанія Samsung порушила патенти компанії Apple, повідомляє The Wall Street ... Читати ще

Лі Якокка - жива легенда американського менеджменту.Після того, як він досяг вершини кар'єри в компанії "Форд" і змушений був з неї ... Читати ще

Насобіна Олег - історія бренду Green Mama Власник цієї марки російської косметики Олег Насобіна живе у Франції.Там же, у ... Читати ще

Захоплююче заняття - закупівля продуктів на тиждень в уподобаному супермаркеті.Для багатьох воно перетворилося прямо-таки в сімейне хобі.Однак навіть якщо для ... Читати ще

Популярні статті

Нові статі

Высокий процент по вкладам

"Контракты UA": Все выше, и выше, и выше: почему банки взвинтили ставки по гривневым депозитамНаибольший доход, ... Далее

Высокие проценты по вкладам москва

У читателя может возникнуть вопрос: «Если я делаю вклад в банке, официально оформляю его всеми необходимыми документами, то какие могут ... Далее

Высокие вклады в рублях

* Консультации каждому рефералуСоветы и рекомендации по увеличению доходовКак не потерять деньгиСупер- Вклад - высокие ставки. Успей оформить. Звезда среди депозитов.Вклады в ... Далее

Высокие проценты по вкладам 2015

Высокие Проценты По Вкладам 2015Нашу группу находят по словам:О психологии легко - Как заработать на идее. Мыслим 31 окт 2007 И тогда ему ... Далее