Щоб проаналізувати різницю між типами забудови, було розглянуто понад 10 тисяч житлових будинків у Києві, результати нанесли на карту енергоефективності.

Значна частка представлена масовою забудовою другої половини ХХ століття:

• Хрущовки — близько 20% всієї забудови
• Панельні багатоповерхівки 1970–90-х років — приблизно 18%

Тонкі стіни, неізольовані стики і застарілі інженерні системи сприяють підвищеним втратам тепла. Водночас, утеплення фасадів, установка нових вікон і модернізація систем опалення можуть значно поліпшити рівень комфорту та зменшити витрати на тепло.

Сталінки та історичні будівлі (разом складають майже 19%) характеризуються масивними стінами, які забезпечують теплову інерцію. Проте без оновлення інженерних систем та утеплення витрати на опалення залишаються високими. Незважаючи на це, ці будівлі зазвичай мають високі ціни на вторинному ринку завдяки відмінним локаціям і архітектурним особливостям, а не енергоефективним характеристикам.

Малогабаритні гостинки (≈5%) проектувалися як тимчасове житло, тому їх можливості для зниження витрат залишаються обмеженими навіть при часткових оновленнях.

Приблизно 20% будинків відносяться до спецпроектів та новобудов, зведених після 1980-х років. У них зазвичай використовуються сучасні матеріали, утеплення та інженерні рішення, що забезпечує високий або середній рівень енергоефективності. Квартири в таких будинках мають вищі ціни навіть в тих же районах, оскільки ринок враховує енергоефективність у вартості житла.

В цілому, близько кожного п’ятого будинку в Києві має ознаки енергоефективності або відповідає сучасним стандартам. В інших типах забудови вирішальне значення має стан будинку і проведені оновлення.

Щоб дізнатися, до якого типу належить ваш будинок та які ознаки енергоефективності він має, ви можете скористатися картою енергоефективності.

Нагадаємо, що погодні умови та ситуація з безпекою сприяють зростанню попиту на приватні будинки, що зростає навіть у прифронтових регіонах.