В Україні набирає обертів нова схема інтернет-шахрайства, у якій зловмисники видають себе за представників судової системи. Громадяни отримують електронні листи з повідомленнями про нібито необхідність з’явитися на судове засідання або ознайомитися з матеріалами кримінального провадження.
Про це повідомляє Міністерство юстиції.
На відміну від звичайного спаму, такі повідомлення максимально імітують офіційне листування. Вони можуть містити реквізити, схожі на судові, посилання на нібито електронні документи або вкладення з назвою “судова повістка”, “ухвала” чи “матеріали справи”.
Після відкриття файлу або переходу за посиланням користувач ризикує встановити на свій пристрій шкідливе програмне забезпечення або передати шахраям персональні дані й доступ до банківських сервісів.
Будь-які дії з таким листом можуть бути небезпечними
Фахівці із кібербезпеки рекомендують не взаємодіяти з підозрілими повідомленнями. Не варто відкривати вкладення, переходити за запропонованими посиланнями, відповідати відправнику чи встановлювати будь-які програми, які пропонує лист.
Якщо виникають сумніви щодо справжності повідомлення, інформацію слід перевіряти виключно через офіційні державні ресурси або безпосередньо у відповідному суді.
Справжні судові виклики надходять іншими каналами
У державних органах наголошують, що офіційний виклик до суду оформлюється у встановленому законом порядку. Повістки надсилаються рекомендованими поштовими відправленнями, через підсистему “Електронний суд” для зареєстрованих користувачів або SMS-повідомленням від офіційного відправника SUDPOVISTKA.
Звичайний електронний лист із вимогою терміново перейти за посиланням або завантажити файл не є підтвердженням судового виклику. У разі отримання підозрілого повідомлення його рекомендують видалити та, за можливості, повідомити про інцидент правоохоронців.
Якщо ж користувач уже перейшов за посиланням або ввів свої дані, необхідно якнайшвидше звернутися до банку, змінити паролі від важливих облікових записів і подати повідомлення до Кіберполіції. Експерти наголошують, що подібні схеми дедалі частіше використовують теми, пов’язані з державними установами, адже саме вони викликають найбільшу довіру та спонукають людей діяти без додаткової перевірки.