За словами заступника голови Національного банку України Володимира Лепушинського, у бесіді з агентством “Інтерфакс-Україна”, подальший вплив енергетичних факторів на ціни не буде критичним, оскільки підвищені витрати виробників частково компенсуються зменшенням споживчого попиту.

Енергетичний сектор та ціни виробництв

Ріст цін виробників у лютому на 22,3% також пов’язують із зростанням цін на електроенергію через дефіцит потужностей на початку року.

Основні тези НБУ стосовно інфляційних ризиків:

• Шок пропозиції: зростання витрат вже відображається в цінах на товари, проте частину додаткових витрат виробники покривають з власних ресурсів.
• Позитивні зрушення: з середини лютого у енергетичному секторі спостерігається стабілізація завдяки потеплінню та збільшенню виробництва з відновлювальних джерел енергії (сонце, вітер).
• Ділова активність: у березні індекс бізнес-очікувань вперше за тривалий час перейшов у позитивну зону, зокрема, відзначено зростання в промисловості.
• Прогноз інфляції: за підсумками березня очікується, що інфляція залишиться на рівні приблизно 7,6% в річному вимірі (прогноз НБУ передбачав зменшення до 7%).

Вплив на валютний ринок і імпорт

Енергетичний дефіцит призвів до того, що Україна збільшила імпорт електроенергії до рекордних 1,9 ГВт у лютому, що дещо погіршило торговий баланс. Проте ситуацію на валютному ринку вдалося стабілізувати, а значні запаси газу в сховищах (5,1 млрд куб. м) дозволять зменшити обсяги імпорту пального в майбутньому.

Незважаючи на складні початкові місяці року, регулятор вважає українську економіку досить адаптивною. Зокрема, Національний банк бачить у ВВП більше стійкості порівняно з оцінками профільних міністерств, завдяки стабільному внутрішньому попиту навіть в умовах атак на енергетичну систему.