Протягом останніх чотирьох років недосконалий механізм публічних закупівель призвів до прямих фінансових втрат для державних підприємств України у розмірі 2,8 мільярда гривень.
Про це повідомив Дмитро Кисилевський, заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку.
За його словами, головною причиною втрат є коливання валютного курсу між моментом оголошення переможця тендеру та часом розрахунку за поставлені товари в іноземній валюті.
Кисилевський підкреслив, що курсова різниця під час розрахунків призводить до несправедливих умов для українських виробників і постачальників, оскільки фактична гривнева вартість, яку сплачують державні компанії, зазвичай є вищою на момент платежу, ніж на момент визначення переможця тендеру. Це створює умови, за яких виграти тендер може інший учасник.
Згідно з інформацією Державного інституту інформатизації та моделювання економіки, найбільші збитки від курсових різниць зафіксовані у компаній: "Енергоатом" – 1,59 мільярда гривень, "Укргазвидобування" – 671 мільйон гривень, "Укрзалізниця" – 352 мільйони гривень.
Окрім прямих фінансових втрат, також існують значні непрямі втрати у вигляді недоотриманих податків. Українські заводи та постачальники забезпечують наповнення державного бюджету, тоді як іноземні контрагенти податки в Україні не сплачують.
Довідка
Дослідження, проведене Державним інститутом інформатизації та моделювання економіки, охоплювало 511 закупівель на загальну суму 124,5 мільярда гривень, здійснених у 2022-2025 роках у компаніях-нерезидентах.
У дослідженні брали участь 9 великих українських замовників, зокрема: "Енергоатом", "Укргазвидобування", "Укрзалізниця", "Медичні закупівлі", "Укртранснафта", "Укрнафта", "Укренерго", "Укргідроенерго" та "Ліси України".
Кабінет Міністрів ухвалив зміни до правил проведення публічних закупівель, аби запровадити єдиний підхід до оцінки пропозицій учасників та постачальників в електронному каталозі, незалежно від їхнього резидентства.