Як діяла схема

Згідно з інформацією слідства, з 2022 року учасники угрупування створили фальшиву ілюзію міжнародного інвестиційного майданчика, обіцяючи вкладникам надзвичайні прибутки від неіснуючих бізнес-проєктів. Громадянам пропонували інвестувати у власний криптовалютний токен з гарантією стабільного доходу.

Для залучення потенційних жертв організатори активно використовували соціальні мережі, де відомі Instagram-блогери рекламували платформу, демонструючи “вражаючі фінансові успіхи” та швидке зростання доходів.

Інвесторам пропонували доступ до спеціальних сайтів з персоналізованими кабінетами, де відображалися вигадані суми нарахувань. Насправді ж всі дані були фальшивими, а реальні грошові кошти виводилися на особисті рахунки злочинців.

Таким чином, вкладники спостерігали за зростанням свого балансу, але не могли фізично отримати свої гроші.

Спостерігаючи за цими подіями, можна зазначити, що схема працювала за принципом мережевого маркетингу з ознаками фінансової піраміди.

За відомостями Національної поліції, учасники цієї шахрайської схеми мали значний досвід у сфері інформаційних технологій, що дозволило їм створити та технічно забезпечити функціонування онлайн-платформи. Через спеціалізований вебсайт користувачі реєструвалися та поповнювали свої рахунки, сподіваючись на отримання прибутку від інвестицій.

На сьогодні вже висунуто підозру одному з організаторів – 32-річному громадянину України, який наразі перебуває на території однієї з країн Європейського Союзу.

Він підозрюється у вчиненні шахрайства за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах (ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України). За цією статтею передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 5 до 12 років з конфіскацією майна.

Правоохоронні органи продовжують розслідування з метою виявлення інших учасників шахрайської схеми.

Крім того, в столиці зафіксовано випадки шахрайств, пов’язаних із підміною QR-кодів у громадських місцях. Зловмисники розміщують фальшиві коди, які ведуть на підроблені вебсайти, що імітують сервіси онлайн-оплат, з метою отримання особистих та платіжних даних громадян.