У випадку відсутності заповіту, відповідно до статті 1278 Цивільного кодексу України, частки спадкоємців у спадщині є рівними, якщо спадкодавець не вказав інакше у заповіті. Кожен із спадкоємців має право на отримання своєї частки в натурі.

При розподілі спадкового майна необхідно дотримуватись норм, що регулюють спільну часткову власність (пункт 26 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"), згідно з роз’ясненнями Мін’юсту. Спадкоємці можуть змінювати розмір часток рухомого майна за усною угодою, тоді як для нерухомого майна або транспортних засобів зміни можливі лише за письмовою угодою, що має бути нотаріально засвідченою.

Крім того, спадкоємці можуть підписати нотаріально посвідчений договір про поділ спадкового майна, який має бути укладений до видачі свідоцтва про право на спадщину. Для цього спадкоємці повинні визначити конкретне майно, що відповідатиме їхнім часткам у спадщині. Нотаріус видає свідоцтво на основі цих домовленостей.

Хто має переважне право на спадкове майно в натурі

Спадкоємці, які проживали разом зі спадкодавцем впродовж не менше ніж одного року до моменту відкриття спадщини, мають переважне право на виділення їм у натурі предметів домашнього вжитку у межах їх частки (ст. 1279 Кодексу).

Згідно зі ст. 3 Сімейного кодексу України, сім’ю складають особи, які спільно проживають та мають взаємні права і обов’язки. Якщо між спадкоємцями не досягнуто згоди, питання можна вирішити в судовому порядку.

У разі спірних ситуацій суд враховує фактичне використання майна, тривалість такого користування, мету використання предметів та інші важливі обставини. Спадкоємці, які разом зі спадкодавцем були співвласниками майна, мають переважне право на виділення цього майна в натурі, якщо це не шкодить інтересам інших спадкоємців.

Таке виділення може бути реалізоване за взаємною згодою шляхом укладення угоди або, у разі спору, в судовому порядку. Якщо виокремити частку спадкоємця технічно неможливо, майно передається одному з спадкоємців, інші отримують відповідну грошову компенсацію.

Цивільний кодекс (ст. 183, 358, 364) зазначає, що поділ нерухомого майна, яке є спільною частковою власністю, можливий лише в разі, якщо кожній стороні буде виділено нерухомість, пропорційна їх часткам.

Спадщина: як визначаються черги спадкоємців

Згідно кодексу, існує п’ять черг спадкоємців за законом:

• Перша черга – діти спадкодавця, один з подружжя, що пережив, та батьки. Діти, народжені поза зареєстрованим шлюбом, мають такі ж прав на спадщину, як і ті, що народились у шлюбі;
• Друга черга – рідні брати та сестри, бабуся і дідусь обох батьків;
• Третя черга – рідні дядьки та тітки;
• Четверта черга – особи, які спільно проживали зі спадкодавцем не менше ніж п’ять років перед відкриттям спадщини;
• П’ята черга – інші родичі до шостого ступеня споріднення.

Ступінь споріднення визначається за кількістю народжень, які віддаляють родича від спадкодавця.

Перерозподіл спадщини: тонкощі процедури

Якщо термін для прийняття спадщини сплив, але майно перейшло до інших спадкоємців (ст. 1272), його можна перерозподілити. Нові спадкоємці мають право вимагати передачу їм у натурі частини майна або грошової компенсації.

У разі, якщо спадкове майно перейшло до територіальної громади, спадкоємець, який пропустив термін прийняття спадщини, може вимагати його повернення в натурі або, у разі продажу, грошової компенсації (ст. 1280 ЦКУ).

Важливо також, що відмова від прийняття спадщини може бути зроблена лише під час дії терміну для її прийняття. Після закінчення цього терміну частка спадщини не може бути збільшена, навіть якщо хтось із спадкоємців вирішить відмовитися на користь інших.