“Затяжний конфлікт має великий потенціал для зміни ситуації на ринках, зростання економіки та інфляції, ставлячи нові вимоги до політичних рішень”, — заявила Георгієва під час симпозіуму в Токіо. Вона також підкреслила, що наслідки можуть залишатися актуальними навіть після завершення бойових дій, вказуючи на можливість нових викликів у майбутньому. Георгієва закликала країни підготуватися до “нової норми” та зміцнити свої політичні й економічні інституції.

На фоні різкого зростання цін на нафту рекомендується проаналізувати ситуацію. В понеділок вартість одного бареля нафти сягнула 120 доларів, хоча згодом відбулася часткова корекція через посилення конфлікту і зменшення пропускної здатності Ормузької протоки, яка забезпечує близько 20% світових поставок нафти і зрідженого природного газу, включаючи половину імпорту нафти в Азію та чверть поставок СПГ.

В свою чергу, президент США Дональд Трамп у своєму дописі відреагував на підвищення цін, заявивши, що короткострокові коливання є “незначною ціною” та що ціни знизяться, коли буде ліквідовано іранську ядерну загрозу.

Георгієва також окреслила можливі економічні наслідки, вказавши, що 10%-ве збільшення цін на енергоносії може підвищити світову інфляцію на 40 базисних пунктів та уповільнити економічне зростання. Вона закликала держави інвестувати у сильні інституції та створювати стабільні політичні умови для підвищення економічної стійкості, а також для ефективного використання політичного простору в умовах економічних потрясінь.

Особливо серйозні наслідки можуть торкнутися Японії, яка приблизно на 90% залежить від імпорту нафти з Близького Сходу. За словами Георгієвої, комбінація зростання цін на нафту та слабого курсу єни збільшує ризик стагфляції та може змусити уряд збільшити бюджетні витрати, ускладнюючи при цьому монетарну політику.

Крім того, перебої з виробництвом і експортом добрив на Близькому Сході через конфлікти можуть призвести до глобальної нестачі продовольства та підвищення цін на продукти харчування.