Тимур Міндіч, бізнесмен, який став підозрюваним у резонансній справі, подав позов до суду проти народного депутата від фракції “Голос” Ярослава Железняка. Позов було зареєстровано 5 березня в Печерському районному суді Києва і стосується захисту честі, гідності та ділової репутації.
Адвокат позивача Владислав Теплюк повідомив, що Міндіч вимагатиме зобов’язати депутата спростувати інформацію, яку той розміщував на своїх YouTube- та телеграм-каналах. “Йдеться про висловлювання Железняка, які він постійно направляв моєму клієнту через власні платформи. При цьому депутат не мав жодних повноважень, щоб поширювати такі дані”, – зазначив адвокат.
Він відмовився уточнити, чи пов’язаний позов із висловлюваннями парламентаря в контексті антикорупційного розслідування з кодовою назвою “Мідас”, в рамках якого Міндіч отримав статус підозрюваного. Позивач встановив символічну суму моральної компенсації у 200 гривень.
Реакція Железняця на позов
Ярослав Железняк прокоментував позов, зазначивши, що сподівається на більш активний захист честі та гідності Міндіча, як фігуранта розслідування НАБУ, ніж на захист української енергетики. Він також повідомив, що планує особисто з’явитися на засіданні суду, зазначивши, що суддею у цій справі буде Сергій Вовк.
Справа “Мідас”
10 листопада НАБУ опублікувало інформацію про виявлення корупційної схеми в “Енергоатомі”, яка включала як чинних, так і колишніх посадовців енергетичної галузі. Зловмисники отримували неправомірну вигоду від контрагентів у розмірі 10-15% від вартості контрактів, використовуючи принцип “шлагбаум” для контролю платежів та статусу постачальників.
Правоохоронці встановили, що управління стратегічним підприємством з річним доходом понад 200 млрд гривень здійснювалося особами без формальних повноважень. 11 листопада Міністерство юстиції України підтвердило, що за участю Галущенка проходили слідчі дії у рамках кримінального провадження щодо корупції в енергетиці.
У цій справі підозри отримали:
- бізнесмен і співзасновник студії “Квартал 95” Тимур Міндіч (під кодовим іменем “Карлсон”);
- ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк (кодове ім’я “Рокет”);
- виконавчий директор з безпеки “Енергоатому” Дмитро Басов (кодове ім’я “Тенор”);
- чотири співробітники так званого бек-офісу легалізації коштів, зокрема Олександр Цукерман (кодове ім’я “Шугармен”), Ігор Фурсенко (кодове ім’я “Рьошик”), Леся Устименко та Людмила Зоріна.
Вищий антикорупційний суд прийняв рішення щодо запобіжних заходів для всіх фігурантів справи, за винятком Міндіча та Цукермана. На тлі цих подій міністр енергетики Світлана Гринчук та міністр юстиції Герман Галущенко понесли відставку. 1 грудня ВАКС заочно обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для бізнесмена Тимура Міндіча.