Компанія ЛУН у співпраці з work.ua проаналізувала, скільки часу потрібно працювати, щоб зібрати необхідну суму для придбання житла. Виявилося, що в безпечніших регіонах цей термін може становити до 10 років.
Західні міста дорожчають швидше, ніж Київ
Київ більше не очолює список міст з найвищими цінами на квартири. Середня вартість однокімнатної квартири в столиці становить близько 7,7 року середнього доходу, що ставить її на третє місце за рівнем цін.
У західних обласних центрах ціни на житло значно збільшуються. У Львові, наприклад, для купівлі однокімнатної квартири потрібно накопичити доходи приблизно за 8,4 року, в Луцьку та Ужгороді — по 8,5 року. Цей ріст пов’язаний з високим попитом і внутрішньою міграцією через відносно стабільну ситуацію у регіонах.
Ситуація в прифронтових містах є протилежною: тут житло доступніше. Підвищені ризики безпеки призводять до зниження попиту, що, в свою чергу, впливає на ціни.
Наприклад, в Запоріжжі середня вартість однокімнатної квартири дорівнює приблизно 2,4 року доходу, в Миколаєві — 3,4 року, а в Харкові — близько 3,5 року.
Таким чином, фактор безпеки стає дедалі важливішим не лише для міграції, а й для доступності житла в різних регіонах України.
Різниця не лише між містами, а й професіями
Глибший аналіз даних ЛУН про вартість житла та зарплат за інформацією work.ua виявляє значну нерівність у доступності квартир залежно не лише від регіону, а й від професії.
Наприклад, менеджеру з продажу в Харкові для купівлі однокімнатної квартири потрібно накопичити приблизно 2,6 річного доходу, тоді як у Львові чи Ужгороді — понад шість років роботи. У бухгалтерів ситуація ще гірша: в Харкові житло дорівнює близько 3,5 року доходів, у західних містах — до 8–9 років.
Найважче ситуація складається для тих, хто має низькі доходи. Наприклад, прибиральникам у Києві потрібно відкладати весь річний дохід протягом 14 років, а у Львові — понад 15 років. При таких умовах придбати власне житло без додаткової фінансової підтримки стає практично неможливо.
Ситуація з орендою
На орендному ринку становище ще складніше. У Харкові оренда однокімнатної квартири забирає близько 20% середньої зарплати, тоді як у Києві — вже приблизно 50%. У Львові витрати на оренду складають 60–80% доходу, а в Ужгороді доходять до 80%, а для барист, касирів і продавців — майже весь заробіток (до 96–98%).
Для прибиральників у Львові та Ужгороді оренда перевищує 100% місячного доходу, тому самостійно винаймати житло стає практично неможливо. Водночас у Харкові більшість працівників витрачають на оренду менше половини своєї зарплати, часто — близько третини.
Безпечні регіони стають менш доступними
Безпека західних областей суттєво впливає на вартість житла, формуючи новий ринковий парадокс. Як зазначає керівниця ЛУН Статистика Людмила Кірюхіна, відносна безпечність призводить до зростання цін у таких містах як Львів та Ужгород, що робить їх менш доступними для багатьох професій.
Зростання цін на житло обмежує можливості внутрішньої міграції та ускладнює поліпшення житлових умов. Для деяких українців власне житло стає не лише питанням комфорту, а базовою необхідністю для виживання.
Варто зазначити, що у Верховній Раді обговорюється можливість зниження податку на оренду квартир для стимулювання офіційного ринку та зменшення тіньового сегменту.