Вклады после смерти


Порядок выдачи вклада после смерти вкладчика

Порядок приема заявления по телефону:

Ф.И.О.

Дату рождения

Адрес

Паспортные данные

Номер счета либо вид вклада, срок, на который он внесен, остаток по вкладу и дату последней операции

Контрольную информацию

Контактный телефон

После приема заявления об утрате сберегательной книжки до закрытия счета или выдачи дубликата Расходные операции по счету не производятся! (за исключением операций:

- по списанию платы за приостановление операций по данному счету или за выдачу дубликата сберегательной книжки взамен утраченной

- по списанию сумм налогов с дохода

- списанию денежных средств по исполнительным документам

- выдачи по постановлению нотариуса на достойные похороны или наследнику

- списанию ошибочно зачисленных банком сумм

РАЗМЕЩЕНИЕ В БЗ:

Сотруднику / Обучение / УММ БАЗОВОЕ ОБУЧЕНИЕ / 04 Вклады и расчеты / Вклады презентация

05 Частным лицам → Вклады и расчеты →Вклады - вопросы, ответы

ЗАВЕЩАТЕЛЬНОЕ РАСПОРЯЖЕНИЕ оформляется вкладчиком:

1. В ВСП по месту хранения счета по вкладу

2. У нотариуса лица, обладающего полномочиями нотариуса

Получение денег со вклада после смерти вкладчика

Здравствуйте.Скажите пожалуйста у моей мамы книжка в сбербанке с открытым вкладом,она умерла наследства не было.Скажите какие документы нужны чтобы получить эти деньги?Я дочь,заранее спасибо

MYUR Вергелис Мария

Здравствуйте!

Ваш вопрос регламентирует глава 11 ИНСТРУКЦИИ Сбербанка РФ от 30.06.92 N 1-р "О ПОРЯДКЕ СОВЕРШЕНИЯ УЧРЕЖДЕНИЯМИ СБЕРЕГАТЕЛЬНОГО БАНКА РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ОПЕРАЦИЙ ПО ВКЛАДАМ НАСЕЛЕНИЯ".

Вклад, по которому не сделано завещательное распоряжение, в случае смерти вкладчика выдается наследникам в порядке, установленном законом.

При этом сумма не свыше 100 тыс. руб. выдается без представления наследником свидетельства о праве на наследство. Если умерший вкладчик имел в учреждении Сбербанка несколько вкладов, то общая сумма, которая может быть выплачена наследнику без представления свидетельства о праве на наследство, не должна превышать 100 тыс.

руб.

Выплата наследнику вклада или части вклада в сумме, не превышающей 100 тыс. руб. в изложенном выше порядке производится только в том случае, если он явился в учреждение Сбербанка до истечения шести месяцев со дня смерти вкладчика. После указанного срока выдача денег наследникам вкладчика, не оставившего завещательного распоряжения, производится по представлении свидетельства нотариальной конторы о праве на наследство.

Выдача наследникам из незавещанного вклада сумм, превышающих 100 тыс. руб. производится по представлении ими свидетельства нотариальной конторы о праве на наследство или решения суда, в котором указана принадлежащая каждому наследнику доля вклада, или сказано, что данное лицо является единственным наследником умершего, а также сберкнижки и паспортов. Если судебное решение подтверждает лишь факт родственных отношений определенного лица с вкладчиком и не предусматривает выплаты ему какой-либо доли вклада, то выплата производится по представлении свидетельства нотариальной конторы о праве на наследство, выданного на основании решения суда.

Исходя из обстоятельств перечень документов для полученя денежных стредст изменяется.

Для развернутого ответа необходима информация было ли составлено завещание, о количестве наслеников, сколько времени прошло со сметри и т.д.

Кроме того, сотрудники банка обязаны Вам разъяснить перечень документов и порядок получения вкалада в Вашем конкретном случае.

Проценты на депозитный вклад после смерти вкладчика. Судебная практика.

Депозитный вклад

Одно из решение принятых Высшим спецсудом по гражданским и уголовным делам касалось вопроса правомерности требования наследником процентов на депозитный вклад. который находился в банковском учреждении после смерти наследодателя-вкладчика.

Жена умершего вкладчика после принятия наследства получила в банке сумму депозита с поцентами, однако сумма процентов была значительно меньше той, на которую она рассчитывала, поскольку проценты были насчитаны не за весь период фактического нахождения депозита в банке а по состоянию на момент смерти вкладчика. Недовольная такой ситуацией истица обратилась в суд с требованием восстановить справедливость. Суды первой и второй инстанции удовлетворили исковые требования — взыскали с банка проценты за весь срок нахождения депозитного вклада в банке, а также компенсацию морального ущерба.

Однако Высший суд принял прямо противоположное решение исходя из следующего:

Согласно нормам Гражданского кодекса Украины (ГКУ) о вопросах наследования, наследование представляет собой переход к наследникам всех прав и обязанностей наследодателя, существоваших на момент смерти и не прекратившихся в связи с ней.

В депозитных правоотношениях сторонами являются только банк и вкладчик, причём последний автоматически выбывает из них в случае смерти. В этом же случае правоотношения также прекращаются, так как они не могут существовать без одной из сторон, поскольку являются двусторонними.

В случае смерти вкладчика не проиходит замены стороны в обязательстве, оно просто прекращается, при этом к наследнику вкладчика переходит право требования к банку в том объёме, который существовал на момент смерти вкладчика.

Решение на мой взгляд неоднозначное, так как согласно ст.608 ГКУ обязательство прекращается в связи со смертью кредитора только в том случае, если оно неразрывно связано с его личностью. К примеру, согласно принятому обязательству, должник обязался оказать некие личные услуги, которые представляют интерес для данного кредитора или как-то связаны с его личностными, физическими особенностями (уход сиделки за инвалидом, медицинские услуги больному и т.п.). Естественно, что в случае смерти кредитора в таких обязательствах, ухаживать и лечить больше некого и прекращение обязательства выглядит бесспорным. В случае же отношений депозитного вклада. такой тесной, неразрывной связи с личностью кредитора не наблюдается, ведь существуют денежные обязательства, исполнение которых в равной степени возможно как в пользу умершего так и в пользу его наследника. Наследник является правонаследником в понимании ГКУ, а ст.512 прямо предусматривает возможность замены кредитора в порядке правонаследования.

Вместе с тем, ч.3 ст.512 предусмотрен запрет замены кредитора, если это установлено законом или договором. Таким образом, если бы депозитным договором был установлен запрет замены кредитора, то логика рассматриваемого судебного решения была бы понятна, но в решении о наличии этого обстоятельства не сказано.

Возможно дело ещё будет рассматриваться Верховным судом, который и поставит итоговую точку.

Депозит длиною в жизнь. Есть ли процент после смерти?

Сегодня правоприменительная практика идет путем прекращения договора банковского вклада вследствие смерти вкладчика. Начисление процентов на сумму вклада, соответственно, также прекращается. Наследник, приняв наследство, по истечении шестимесячного срока получает сумму вклада и проценты на банковский вклад, начисленные до дня смерти вкладчика. Но если договор банковского вклада был расторгнут в день смерти вкладчика, а банк вернул его наследнику сумму вклада только по истечении шести месяцев с этой даты, возникает вопрос: на каком правовом основании банк пользовался этими деньгами? Такая правовая основа отсутствует.

В данный момент, банки самостоятельно определяют, как им поступать в подобных случаях — от полного прекращения выплаты процентов по такому вкладу, до перевода вклада в статус до востребования.

Законопроектом №2567а "О внесении изменений в статью 1061 Гражданского кодекса Украины (относительно начисления процентов на банковский вклад после смерти вкладчика до дня, предшествующего возврату вклада наследнику) " законодатель предлагает начислять проценты на банковский вклад до дня, предшествующего его возврату наследнику вкладчика, обосновывая это аргументами, представленными выше. Основной целью законопроекта №2567а является защита прав и интересов потребителей — физических лиц в отношениях с банками при получении вклада наследником умершего вкладчика.

Эксперты Украинской Финансовой Ассоциации считают, что в обсуждаемой сейчас редакции законопроекта защищаются лишь интересы вкладчика и его наследника, интересы же финансового учреждения частично игнорируются.

Банк может начислять проценты на банковский вклад до дня, предшествующего его возврату наследнику вкладчика по ставке указанной в договоре банковского вклада, только если дата окончания договора соответствует дате возврата средств наследнику вкладчика. В случае, если такие даты разные, для банка это означает не что иное, как изменение срока действия договора вклада. Причем, если дата возврата наследнику вкладчика наступает ранее даты окончания договора вклада, то это стоит рассматривать как досрочное расторжение договора вклада, а если позже – то как «пролонгацию» срока действия договора.

Считаем, что при изменении срока действия договора банковского вклада, при начислении процентов по нему, должна использоваться адекватная процентная ставка. Так в случае расторжения договора по причине смерти вкладчика и досрочного истребования средств наследником, адекватной процентной ставкой должна является либо нулевая ставка, либо ставка, указанная в пункте договора для случаев досрочного расторжения. Потому что банк, как минимум, не сможет воспользоваться средствами на условиях и в сроки, оговоренных в договоре банковского вклада, а как максимум вынужден будет искать замену досрочно истребованным средствам, т.е. нести дополнительные расходы по привлечению за счет других, не всегда аналогичных по «цене», источников.

В случае «пролонгации» срока действия договора, по причине несвоевременного истребования его наследником вкладчика, для начисления процентов за период действия договора должна использоваться ставка, указанная в договоре. А за период со дня окончания срока действия такого договора до дня, предшествующего возврату средств наследнику вкладчика, – ставка «до востребования», так как срок «пролонгации» такого договора не может быть точно определен, как и дата истребования средств, наследником вкладчика.

В остальном инициатива депутата вполне приемлема и возражений не вызывает: банк должен начислять проценты за пользования средствами вкладчика. Но ставка, которую банки должны будут платить за эти ресурсы, должна быть адекватной сроку размещения этих денег.

Приватбанк не начисляет проценты на вклад после смерти вкладчика

Сортировать по времени сообщений  []

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі: ПриватБанк) звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 23361грн.47коп. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, дала пояснення, що відповідно до укладеного договору № ODIORX09390534 від 25.12.2006р. ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 2132грн.90коп. із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.06.2007 року. Відповідно до умов укладеного договору, Договір складається з Заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка», «Стандарт». У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість. Посилаючись на викладене, позивач просив про стягнення кредитної заборгованості, а саме 2132,90грн. заборгованість по кредиту, 10447,55грн. - заборгованість по відсоткам, 9192,38грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500грн. - штраф (фіксована частина), 1088,64грн. - штраф (процентна складова), 233,61грн. - судовий збір, 120грн. - витрати на інформаційне-технічне забезпечення, а всього 23715,08грн.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що позивач не надав доказів отримання грошових коштів відповідачем ОСОБА_3, та розрахунок заборгованості позивача базується на його власних припущеннях та не підтверджений первинними документами у відповідності до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Крім того, ОСОБА_3 вважає, що твердження позивача про те, що сторонами була збільшена позовна давність до п'яти років не можна брати до уваги, оскільки зазначена зміна тривалості позовної давності була викладена в Умовах надання споживчого кредиту, а ці умови ОСОБА_4 як споживачу не надавалися та ним не підписувалися. В Заяві № ODIORX09390534 від 25.12.2006 року, яка додана до позовної заяви, про строк позовної давності не згадується. В умовах надання споживчого кредиту фізичним особам, копію яких ПриватБанк надав до суду, як додаток до позовної заяви в пункті 3.1 вказано банк - ПАТ КБ «ПриватБанк».

Заява позичальника № ODIORX09390534 була подана до ЗАТ АБ «ПРИВАТБАНК» 25.12.2006 року. Закрите акціонерне товариство КБ «ПриватБанк» змінило найменування юридичної особи на ПАТ «ПриватБанк» 17.07.2009 року, тому з наданими Умовами він, як позичальник не міг бути ознайомлений в 2006 році. Загальний строк позовної давності встановлюється в три роки. Згідно зі ст.261 ЦК. України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі сплавом строку виконання. Строк виконання за заявою встановлено не пізніше 25.06.2007 року. Таким чином, на момент пред'явлення до нього позову був пропущений строк позовної давності, про застосування чого заявлено стороною.порі.

Рішенням суду у задоволенні позову відмовлено.

На рішення суду представник позивача принесла апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким задовольнити позов, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно п.3 ст.10 ЦПК України. кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних

У відповідності зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно із ст.ст.11,509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору. Згідно ч.1, ст.1054 ЦК України кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно статей 526,527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.12.2006 року між Приватбанком та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № ODIORX09390534 про надання останньому кредиту в сумі 2132 (дві тисячі сто тридцять дві) гривень 90 копійок, із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.06.2007 року. Зазначений договір підписаний сторонами. Відповідно до умов укладеного договору визначених в заяві позичальника, договір складається з заяви позичальника та умов надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка», «Стандарт».

Заявою позичальника передбачено, що виконання договору здійснюється шляхом погашення заборгованості по кредиту в наступному порядку: щомісяця в період сплати, за який приймається період з 23 по 28 число кожного місяця, позичальник повинен надати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 402,33грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з Умовами. Як вбачається з позовних вимог позивача у порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. Заявлена позивачем в обґрунтування позовних вимог сума заборгованості станом на 25.02.2011 року 23361,47грн. складається з наступного: 2132,90грн. заборгованість по кредиту, 10447,55грн. -заборгованість по відсоткам, 9192,38грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500грн. - штраф (фіксована частина), 1088,64грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Позивачем на обґрунтування своїх вимог, щодо стягнення заборгованості надано розрахунок заборгованості. Як встановлено судом наданий Позивачем розрахунок не оформлений належним чином, не має зазначення прізвища посадової особи, яка має право складати такий розрахунок, підпису цієї особи та печатки банку, що не відповідає нормативним вимогам до оформлення документів,закріплених в ДСТУ 4163-2003 "Вимоги до оформлення документів",затвердженого наказом Держспоживстандарту України № 55 від 17.04.2003р. Відповідно до ч.З ст.5 Декрету КМУ "Про стандартизацію та сертифікацію" від 10.05.1993р. обов'язкові вимоги державних стандартів підлягають безумовному виконанню органами державної виконавчої влади, всіма підприємствами, їх об'єднаннями, установами,організаціями та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, на діяльність яких поширюється дія стандартів.

На обґрунтування своїх вимог, зокрема щодо стягнення пені, штрафу та збільшення строку позовної давності на всі вимоги за кредитним договором до 5 років, позивачем надані Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) викладені на окремих аркушах і підписані позивачем «Приватбанком». Як встановлено в судовому засіданні в наданих позивачем до суду Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) відсутній підпис відповідача ОСОБА_3 Умови підписані лише головою ПриватБанку - ОСОБА_5 В Умовах не зазначена дата їх прийняття чи затвердження, відсутня інформація з якого по який час діяли положення Умов у тому варіанті, який представлений суду, а також, що ці умови стосуються саме споживчого кредиту наданого ОСОБА_6 В наданих позивачем до суду Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) відсутні п.5.5, 5.4 на підставі яких позивач обґрунтовував свої позовні вимоги, щодо терміну позовної давності, та у п.п. 5.1,5.2,5.3 відсутні умови на підставі яких позивач обґрунтовував свої позовні вимоги, щодо нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язання. Це підтверджує заперечення відповідача про те, що він не підписував договір з умовами про зміну строку позовної давності на п'ять років. Оскільки умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) не підписані відповідачем ОСОБА_4, не зазначені в кредитному договорі №ODIORX09390534 від 25.12.2006 р. як додатки до нього, відсутня дата складання їх, суд прийшов до обгрунтованого висновку, що зазначені умови не є допустимим доказом у справі.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Таким чином, позивачем не доведено в судовому засіданні обставин того, що відповідач ОСОБА_3 був ознайомлений та згідний з умовами, що викладені в окремому документі Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт).

Згідно ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, договір про це складається у письмовій формі. Відповідно до кредитного договору № ODIORX09390534 від 25.12.2006 між ВАТ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 кінцевий терміном повернення кредиту 25.06.2007 року. Строк позовної давності відраховується з 25.06.2007, тобто позивач повинен був звернутись за захистом своїх прав до 25.06.2010 року.

Про існування заборгованості Позивач знав, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Ніяких заяв про поновлення строку позовної давності з обґрунтуванням поважності причин його пропуску від ПАТ КБ «ПриватБанк»до суду не надходило.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно п. 1 ч. 2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Згідно ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Згідно ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З урахуванням наведеного суд прийшов до правильного висновку, що оскільки Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт») відповідачем не підписані, і позивач не довів укладення між сторонами договору про збільшення позовної давності, тому позов ПриватБанку не підлягає задоволенню за спливом строку позовної давності. Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеною у п.31 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

Доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до апеляційного суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів розглянувши скаргу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують та задоволенню не підлягають, підстави для ухвалення нового рішення відсутні.

Судова колегія, розглянувши справу, прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приват Банк » відхилити.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 2 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак її може бути оскаржено до суду касаційної інстанції, на протязі двадцяти днів.

Головуючий- суддя Н.В.Ісаєва

Источники:
studopedia.net, pravoved.ru, talestra.com, minfin.com.ua, forum.liga.net

Следующие статьи


Комментариев пока нет!
Ваше имя *
Ваш Email *

Сумма цифр справа: код подтверждения


Мілтон Херші (Hershey Foods). Це справжня історія успіху в американському стилі.Але це історія не стільки про всесвітньо відомій ... Читати ще

Головне - це контроль витрат.Слід відстежувати свої витрати мінімум 3 місяці, а потім вже складати реальний бюджет сім'ї.Якщо ... Читати ще

Джанні Версаче (Versace). "Якби мені довелося охарактеризувати Джанні одним словом, то я сказав би, що він сама пристрасть ". Елтон Джон, коханець і ... Читати ще

Майк Морхейм - співзасновник ігрового бренду Blizzard Entertainment У світі існує безліч компаній, що займаються виробництвом комп'ютерних ... Читати ще

Популярні статті

Нові статі

Высокий процент по вкладам

"Контракты UA": Все выше, и выше, и выше: почему банки взвинтили ставки по гривневым депозитамНаибольший доход, ... Далее

Высокие проценты по вкладам москва

У читателя может возникнуть вопрос: «Если я делаю вклад в банке, официально оформляю его всеми необходимыми документами, то какие могут ... Далее

Высокие вклады в рублях

* Консультации каждому рефералуСоветы и рекомендации по увеличению доходовКак не потерять деньгиСупер- Вклад - высокие ставки. Успей оформить. Звезда среди депозитов.Вклады в ... Далее

Высокие проценты по вкладам 2015

Высокие Проценты По Вкладам 2015Нашу группу находят по словам:О психологии легко - Как заработать на идее. Мыслим 31 окт 2007 И тогда ему ... Далее