Під час формування нового уряду, очоленого Юлією Свириденко, планується оптимізація структури міністерств. Зокрема, Міністерство національної єдності об’єднають із Міністерством соціальної політики. Міністерства економіки, аграрної політики та екології об’єднають в одне відомство. Міністерство стратегічних галузей промисловості приєднають до Міністерства оборони.
Політичні експерти прокоментували рішення влади про об’єднання міністерств.
Причини об’єднання міністерств
Політолог Володимир Фесенко зазначає, що плани скорочення кількості міністерств та змін в уряді виникли ще влітку 2022 року. Тоді президент Володимир Зеленський доручив створити робочу групу під керівництвом Михайла Федорова з метою спростити управлінську систему та зменшити бюрократичні витрати.
“Незважаючи на амбіції впровадити ці зміни в 2023 році, реформа була відкладена через загострення ситуації на фронті, невдалий контрнаступ і політичну нестабільність наприкінці 2023 — на початку 2024 років,” — пояснює Фесенко.
Він також додає, що тепер до реформ повернулися в контексті загальних змін в уряді, зокрема зміни прем’єр-міністра. Проте, як зазначає Фесенко, реалізовано лише частину з наміченого: початково планувалося укрупнити або ліквідувати більше відомств, зокрема Міністерство молоді та спорту.
На думку політолога Руслана Бортніка, влада пішла на об’єднання міністерств з трьох основних причин: спроба відновити відносини з новою адміністрацією США, зменшити соціальну напругу через відсутність виборів під час війни, а також усунути осіб, які стали обтяжливими через корупційні скандали.
“Рівень довіри до уряду складав всього 20%, в той час як недовіра перевищила 50%. Це змусило уряд провести кадрові зміни та оновити його обличчя, прибрати найбільш токсичних фігур. Адже такі рейтинги посилюють антирейтинг президента,” — зазначає Бортнік.
За його словами, ці об’єднання є спробою зосередити владу в руках обмеженого кола менеджерів, яким президент довіряє. Також це може бути спробою оптимізації ресурсів.
“Президент дотримується старої моделі — неохоче довіряє новим особам, проте надмірно довіряє тим, кого вже призначив. Часто він затримує їх на постах, навіть коли вони втрачають ефективність,” — зазначає експерт.
Крім того, інформаційні джерела в уряді зауважили, що ліквідація Міністерства національної єдності України стала наслідком відкриття кримінального провадження проти Олексія Чернишова.
“Ідея з Міністерством єдності не спрацювала. Чернишова усунули, а самого міністерства — ані користі, ані шкоди. Тому не було сенсу його зберігати. Міністерство аграрної політики приєднали до Мінекономіки, що не є новим — такі об’єднання відбувалися і раніше,” — зазначило анонімне джерело.
Проте, згідно з інформацією, як виявилося, в обидва міністерства не вдалося підібрати відповідних кандидатів. Формально ж крок зі зміни структури був заявлений як економія бюджетних коштів.
Чи забезпечить реформа економію бюджету
Руслан Бортнік переконаний, що економічний ефект від скорочення міністерств буде незначним. На його думку, на навантаження на бюджет більше впливають чиновники в державному апараті, ніж кількість міністерств.
“Можна об’єднати хоч 50 міністерств, але без зменшення апарату хоча б на 20% про значну економію не може бути й мови. Без цього скорочення просте зменшення кількості “табличок на дверях” не принесе жодного практичного ефекту,” — наголошує він.
Однак Володимир Фесенко не згоден з цим, вважаючи, що Україні слід буде скоротити державні витрати, щоб вижити під час війни, особливо якщо бойові дії продовжаться до 2026 року. Він додає, що у 2025 році ситуація ще виглядає контрольованою, але для 2026 року необхідно вже зараз шукати ресурси для покриття бюджетного дефіциту.
“Очікується, що допомога з США наступного року, ймовірно, не надійде. Ми покладаємося на ЄС, але й тут є ризики. Тому також будемо змушені вести переговори з міжнародними фінансовими установами й проводити оптимізацію бюджету всередині країни,” — відзначає Фесенко.
Політолог зазначає, що парламент вже переглянув бюджет і ухвалив додаткові витрати на 400 млрд грн перед призначенням нового уряду. На його думку, восени може відбутися ще один перегляд, ймовірно, з зменшенням окремих витрат і зростанням оборонного бюджету.
“Не виключено, що будуть ліквідовані деякі агентства, зокрема — за питаннями оборонних закупівель. Таке рішення вже піддалося критики, зокрема з боку депутата й члена Комітету з питань національної безпеки Сергія Рахманіна, який вважає, що створення нових бюрократичних структур в умовах війни є помилкою,” — підкреслює політичний експерт.
Володимир Фесенко акцентує, що суть реформи полягає не лише в об’єднанні міністерств, але й у реальному скороченні апарату, що призведе до зменшення дублювання функцій і витрат. “На теоретичному рівні це повинно забезпечити економію. Однак практика часто свідчить про те, що вона виявляється меншою, ніж передбачалося,” — підсумовує він.
“Витрати будуть зменшуватися, і це неминуче. Хоча скорочення фінансування, наприклад, в культурі чи кінематографії не вирішить проблему — це порівняно незначні суми. Які найбільші статті витрат, про які не заведено говорити публічно? Наприклад, компенсації родинам загиблих. Але ці витрати критично важливі,” — резюмує Фесенко.
Нагадаємо, Верховна Рада затвердила новий склад уряду.