Шлюбний договір є невід’ємним інструментом для точного регулювання майнових стосунків між подружжям. За бажанням сторін угоду можна змінити або анулювати, про що повідомляє Міністерство юстиції України.

Що можна врегулювати шлюбним договором

Основна мета шлюбного договору полягає у визначенні майнових прав та обов’язків подружжя, включаючи їхні обов’язки як батьків. Договір повинен бути укладений у письмовій формі, в трьох оригінальних копіях та нотаріально посвідчений. Ігнорування цієї вимоги призводить до нікчемності угоди.

Шлюбний договір може включати наступні пункти:

• правовий режим майна подружжя, в тому числі майна, переданого на потреби родини або подарованого у зв’язку зі шлюбом;
• порядок поділу майна у разі розірвання шлюбу;
• умови користування житлом та утримання одного з партнерів;
• використання майна для забезпечення потреб дітей.

Варто зауважити, що шлюбний договір не може регулювати особисті (немайнові) стосунки між подружжям чи дітьми, не може порушувати права дитини чи ставити одного з партнерів у невигідне матеріальне становище.

Коли укладається шлюбний договір

Шлюбний договір можна укладати:

• зарученими партнерами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу; в такому випадку угода набирає чинності з моменту реєстрації шлюбу;
• подружжям — в цьому випадку договір починає діяти з моменту нотаріального посвідчення.

У договорі може бути вказлений термін його дії або термін дії певних пунктів. Якщо термін не визначений, угода продовжує діяти доти, поки сторони не відмовляться від неї або вона не буде розірвана.

Шлюбний договір: як його змінити або розірвати

Одностороння зміна або анулювання шлюбного договору неможливі. Зміни можуть бути внесені лише за згодою обох сторін (з нотаріальним посвідченням) або за рішенням суду в інтересах однієї зі сторін, дітей чи непрацездатних членів сім’ї.

Договір можна розірвати:

• за спільною згодою подружжя;
• за рішенням суду, якщо його виконання стало неможливим.

Суд може визнати шлюбний договір недійсним у таких випадках:

• якщо не дотримано вимоги нотаріального посвідчення;
• одна зі сторін не мала належної дієздатності;
• договір зменшує права дитини або ставить одного з партнерів у надзвичайно невигідне матеріальне становище;
• угода укладена під впливом обману чи насильства;
• містить пункти, які суперечать закону або моралі.

Особливості шлюбного договору з іноземцем

Якщо один із партнерів є іноземним громадянином, сторони повинні визначити, яке державне право буде застосовуватись до договору (відповідно до Закону "Про міжнародне приватне право"). Це може бути вказано в окремій угоді або включено до самого договору.

Шлюбний договір є дієвим механізмом для захисту інтересів обох сторін та можливістю врегулювання важливих питань заздалегідь, проте щоб він працював ефективно, важливо дотримуватись вимог законодавства.