Уряд ухвалив рішення про відкриття кордонів для молоді віком 18–22 роки. У Державній прикордонній службі повідомили, що тепер ця категорія громадян може виїжджати за кордон. Однак це означене рішення викликало дискусії: прихильники вважають його важливим кроком, в той час як опоненти обережні з оцінками через можливі ризики.
Експерти прокоментували, як нова політика може позначитися на українській економіці та коли відбудуться перші зміни.
Пів мільйона потенційних працівників
Директор департаменту комунікацій Державної служби зайнятості Андрій Яніцький розповів, що на сьогодні на українському ринку праці зайнято приблизно 13,3 мільйона осіб з близько 31 мільйона населення. Він також відзначив, що в країні налічується близько 2 мільйонів безробітних та студентів, які переважно не працюють.
"Серед молоді віком 18–22 роки налічується близько 1,3 мільйона осіб, з яких чоловіків лише половина. Таким чином, потенційних працівників можна оцінити як 500–600 тисяч", — зазначив Яніцький.
Разом з тим, він вважає, що дозвіл на виїзд для чоловіків цієї вікової категорії не призведе до серйозних негативних наслідків. За його словами, багато молодих людей не відправляться за кордон, а ті, хто поїдуть, зроблять це на обмежений час для відвідання родичів або у туристичних цілях.
"Більшість повернеться, адже на етапі життя людина рідко змінює свої плани. Ми всі сподіваємося на закінчення війни, тому немає сенсу робити радикальні кроки вже зараз", — підкреслив директор департаменту.
Яніцький також зазначив, що можливість вільного перетину кордонів може бути корисною: молодь, яка вчитиметься або працюватиме за кордоном, зможе повернутися з новими знаннями, досвідом і фінансовими ресурсами. Вони зможуть принести європейський досвід, нові практики та бізнес-підходи до України", — резюмував він.
Ризик втрати кадрів і загострення демографічної кризи
З демографічної точки зору, є ризик, що молодь, яка виїжджає на навчання або роботу за кордон, часто не повертається, зазначає Олександр Гладун, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України. Це може призвести до серйозних довгострокових наслідків, адже країна втрачає частину майбутніх батьків для нових поколінь.
Експерт вважає, що перші позитивні ефекти від цієї політики можна буде побачити не раніше ніж через півроку. Хоча влада сподівається на повернення молоді з досвідом і освітою, на практиці емігранти можуть залишитися на новому місці.
"Якщо людина адаптується в новому суспільстві і знайде роботу з кращими умовами, шансів на повернення майже немає. Статистика свідчить, що більшість студентів і заробітчан залишаються на місцях", — підкреслив Гладун.
Хто замінить молодих українців на ринку праці
Гладун також звертає увагу на те, що Україна вже давно бореться за кадри, тому молодь продовжуватиме виїжджати, поки умови в країні не покращаться з точки зору зарплат, безпеки та сервісів.
"В даний час говорять про можливість залучення іноземних працівників, переважно з Африки та Азії. Але ці люди можуть не мати культурної спорідненості з українським населенням. Раніше йшлося про 5 мільйонів трудових мігрантів, що становить приблизно 15–20% від населення. Таким чином, фактично кожен п’ятий мешканець країни може бути іноземцем", — заявив Гладун.
Свою думку висловив і економіст Олег Пендзин, який сильно сумнівається у бажанні молоді, яка виїхала за кордон, повернутися. Зокрема, він звертає увагу на те, що у 2022 році 75% біженців були готові повернутися, але до кінця 2024 — початку 2025 року їх залишиться всього 20%.
"Приблизно 35% відверто заявили, що ніколи не повернуться, адже влаштували дітей у школах, знайшли роботу й повністю інтегрувалися. Ще приблизно 30% сумніваються, але швидше за все також не повернуться. Таким чином, показник впав з 75% до 20% за два роки. Це викликає тривогу", — резюмував Пендзин.
Крім того, за два роки податки українців у Польщі подвоїлися.