Наступного тижня Україна планує звернутися до Європейського Союзу з проханням підвищити тиск на Росію, зокрема шляхом арешту її активів та накладення санкцій на іноземних покупців російської нафти.

Український уряд пропонує ЄС ухвалити новий пакет рішень, які дозволять швидше вилучати заморожені російські активи та направляти їх на благодійні цілі для України. Одночасно передбачається можливість для осіб, засуджених за злочини, звертатися до Російської Федерації за компенсацією.

У документі міститься пропозиція ввести вторинні санкції на покупців російської нафти, зокрема в таких країнах, як Індія та Китай, що є кроком, на який Брюссель досі не наважувався. Сполучені Штати раніше розглядали можливість подібних заходів, але після нещодавного спілкування президент Дональд Трамп вирішив утриматися від їх запровадження, просячи час для переговорів.

Згідно з українською “білою книгою”, яка готується до представлення в Брюсселі, нерішучість США не повинна стати на заваді для дій ЄС. Європа повинна взяти на себе активну роль у запровадженні санкцій проти Росії.

Також в Україні пропонують приймати рішення про санкції в ЄС більшістю голосів, щоб уникнути блокування з боку окремих держав-членів.

У документі зазначено, що Сполучені Штати майже зупинили участь у багатосторонніх санкційних платформах та знизили контроль за дотриманням санкцій. Зокрема, розформовано федеральну групу, яка переслідувала порушників санкцій, та призупинено роботу моніторингових груп.

У Києві існують побоювання, що ослаблення трансатлантичної координації в санкційному полі може привести до пом’якшення позиції деяких європейських країн. Проте, як зазначають експерти, навіть без участі США Європейський Союз залишатиметься вагомим гравцем у санкційному тиску на Росію.

Крім того, ЄС разом зі Сполученими Штатами розпочав підготовку 18-го пакета санкцій проти Російської Федерації, що сталося після завершення терміну ультиматуму щодо 30-денного перемир’я минулого понеділка.