Цю інформацію надала Державна митна служба України.

Відзначається, що така різниця має зрозумілі причини й не є ознакою порушення.

Реекспорт через треті країни

Головною причиною розбіжності у статистичних даних між Узбекистаном і Україною є реекспорт товарів.

Велика частина імпортних товарів з Узбекистану — це продукти узбецького походження, які спочатку були експортовані в інші держави. Цей реекспорт суттєво вплинув на статистику імпорту України, додавши до неї 10,2 мільйона доларів США, зокрема:

• З країн Європейського Союзу — 6,5 мільйона доларів США.
• З Туреччини — 3,2 мільйона доларів США.
• З Грузії — 0,4 мільйона доларів США.

При цьому для Узбекистану ці поставки враховуються як експорт до країн призначення, а не в Україну.

Зі свого боку, статистика Узбекистану фіксує реекспорт товарів з інших країн на суму 116 тисяч доларів, у тому числі реекспорт товарів, що походять з Китаю, на суму 90 тисяч доларів США. В Україні ці поставки зараховані як імпорт з країн, звідки походять ці товари.

Коригування статистичної вартості товарів

Іншою важливою причиною, що спричиняє розбіжності, є коригування статистичної вартості товарів, як на етапі експорту з Узбекистану, так і при імпорті в Україну.

У Узбекистані статистична вартість товарів при експорті визначається на основі митної вартості товару за умовами DAP — на пункті пропуску на кордоні Узбекистану.

В Україні ж статистична вартість імпорту визначається з врахуванням витрат на доставку товарів до пункту пропуску на кордоні України за умовами CIF/DAP.

Отже, витрати на транспортування товарів з митного кордону Узбекистану до митного кордону України мають бути включені лише у статистичну вартість імпорту в Україні.

Всього в українську статистику імпорту включено 2,2 мільйона доларів США через коригування вартості товарів узбецького походження. При цьому, за даними Державного митного комітету Республіки Узбекистан, 601 тисяча доларів США не врахована у статистичному експорті з аналогічних причин.

Стосовно товарів на суму 191 тисяча доларів США (0,6% імпорту з Узбекистану) Державна митна служба України разом із Державним митним комітетом Республіки Узбекистан проводить перевірку правильності декларування митної вартості.

Методологічні аспекти

Частина розбіжностей також зумовлена стандартними методологічними особливостями, характерними для зовнішньоекономічних операцій:

• “Перехідні поставки”, коли експорт оформлюється в одному звітному періоді, а відповідний імпорт — в наступному.
• Валютні курси, які використовуються для конвертації вартості товарів у національну валюту (узбецький сум і українська гривня). Наприклад, при конвертації вартості товару в 100 євро в Узбекистані підрахунок дає 104,85 долара США, а в Україні — 104,77 долара США.