Український ринок лохини цього літа опинився у парадоксальній ситуації: ягода стала значно доступнішою для покупців саме в той момент, коли частина виробників зіткнулася з серйозним падінням урожайності.
Про це повідомляє EastFruit.
На піку пропозиції ціни безпосередньо з господарств опускалися приблизно до 100 грн за кілограм, тоді як у роздрібі лохину можна було придбати орієнтовно за 200 грн.
Для споживача це означає суттєве здешевлення популярної ягоди. Для фермерів ситуація набагато складніша: нижчі ціни поєдналися з наслідками весняних заморозків, високою собівартістю та дефіцитом працівників.
Погодні умови найбільше вдарили по пізньому врожаю
Основний удар цього сезону припав не на всі насадження однаково. Найбільш уразливими виявилися середньостиглі та пізні сорти, урожай яких у деяких господарствах виявився мінімальним або практично відсутнім.
Масштаб проблеми різниться залежно від регіону, мікроклімату та технологій захисту плантацій. Тому навіть за великої кількості ягоди на полицях загальна картина для виробників залишається неоднорідною.
Збирання лохини ще триває і в окремих регіонах може продовжуватися до кінця серпня. Це означає, що остаточні результати сезону можна буде оцінити лише після завершення кампанії.
Дешевша ягода може стати масовим продуктом
Падіння вартості змінює не лише фінансові розрахунки фермерів, а й поведінку споживачів. Лохина поступово виходить за межі категорії дорогої сезонної ягоди та стає звичнішим продуктом для широкої аудиторії.
Саме поєднання доступнішої ціни та стабільного інтересу покупців може підтримати внутрішній попит навіть за складного сезону для виробників. Водночас для господарств ключовим питанням залишається не просто обсяг вирощеної ягоди, а частка якісної продукції, яку можна продати дорожче або спрямувати на експорт.
Дефіцит працівників тисне на собівартість
Ще одна проблема галузі – нестача сезонних працівників. Лохина потребує значного обсягу ручної роботи саме у короткий період збору, тому кадровий дефіцит безпосередньо впливає на можливість вчасно зібрати врожай і на його кінцеву собівартість.
Внутрішній ринок уже не є єдиним орієнтиром
Попри зниження цін усередині країни, українська ягідна галузь продовжує розглядати експорт як один із головних напрямів розвитку. Вихід на зовнішні ринки дозволяє виробникам зменшувати залежність від сезонних коливань українського попиту та цін.
Нинішній рік демонструє, що дешевша лохина не обов’язково означає сприятливий сезон для фермера. Покупці отримали можливість купувати ягоду за нижчою ціною, тоді як виробникам доводиться одночасно компенсувати втрати врожаю, контролювати собівартість і шукати більш прибуткові канали збуту.
У перспективі це може прискорити професіоналізацію українського ягідного сектору. Конкурентними залишатимуться насамперед господарства, які зможуть захищати врожай від погодних ризиків, забезпечувати стабільну якість та працювати не лише з внутрішнім ринком, а й з експортними покупцями.