Уряд ухвалив постанову, яка повністю змінює стратегію формування держзамовлення у закладах освіти. Відтепер фінансування навчання з боку держави базуватиметься не на основі суб’єктивних побажань відомств, а спираючись на перший в історії країни довгостроковий прогноз потреб ринку праці до 2036 року. Глобальна мета такого підходу – ліквідувати структурний дисбаланс на ринку праці, коли дипломи випускників не відповідають реальним запитам працедавців.

Про це повідомляє Мінекономіки України.

Кадровий запит: скільки людей потрібно економіці

За базовим сценарієм моделювання, у міру стабілізації безпекової ситуації та масштабної відбудови, загальна кількість зайнятого населення в Україні зростатиме: якщо у 2025 році цей показник становив 12,9 млн осіб, то вже до 2030-го цифра зросте до 13,6 млн осіб, а ще через 6 років – у 2036-му – сягне 14,6 млн осіб.

Тільки у період 2032–2036 років українській економіці критично знадобиться близько 2,62 млн нових працівників, при цьому сукупна середньорічна потреба у нових кадрах складатиме близько 524,5 тис. осіб. Проте закрити цей дефіцит лише випускниками не вдасться – державі доведеться розробляти програми повернення мігрантів, а також залучати до праці економічно неактивне населення.

Топ-галузі з найвищим попитом

Згідно з прогнозом, левова частка держзамовлення та інвестицій у людський капітал переорієнтується на промислові, інженерні, будівельні та прикладні напрямки. Абсолютним лідером зростання стане будівництво. Цей сектор економіки демонструватиме найвищі темпи розвитку через масштабне відновлення інфраструктури. Кількість зайнятих очікувано злетить із 520 тис. у 2025 році до 1,243 млн осіб у 2036-му. При цьому, галузі потрібно буде орієнтовно 108 тис. нових працівників щороку. 

Найбільший попит в будівельній сфері матимуть робітники з інструментом, монтажники, зварники, а також наскрізні кадри: керівники проєктів, бухгалтери, юристи та фінансисти.

Ще одним індустріальним драйвером стане переробна промисловість – її частка у структурі економіки зросте до 13,2% вже у 2030 році. Загальна затребуваність у персоналі збільшиться на 393,6 тис. осіб порівняно з 2025 роком й досягне 1,722 млн у 2036 році зі щорічною потребою у 72 тис. нових спеціалістів. У фокусі держзамовлення – металургійні та машинобудівні професії, а також оператори промислового устаткування (запит на них у профтехосвіті злетить на 62,3%).

Галузь наукової та технічної діяльності продемонструє стійке відсоткове зростання на рівні +5,3% на рік, а потреба в кадрах зросте з 500 тис. до 878 тис. осіб у 2036 році. У цій сфері державі необхідно залучати 42 тис. нових кадрів щороку (інженери, проєктувальники, аудитори, науковці та бізнес-консультанти).

Оптова та роздрібна торгівля попри низькі темпи розширення самого ринку (+0,1% на рік), залишатиметься найбільшим роботодавцем країни, де працюватимуть понад 2,75 млн осіб. Через природну плинність та вибуття кадрів, сектору щорічно буде потрібно 85 тис. нових працівників – це переважно продавці-консультанти, касири, комплектувальники та аналітики бізнес-процесів.

У сфері транспорту та логістики зайнятість зросте на 132,9 тис. осіб завдяки розбудові нових експортних шляхів та складської інфраструктури. Щороку ринку логістики потрібно буде 34 тис. нових фахівців – насамперед водіїв, операторів пересувної техніки та логістичних службовців, пов’язаних з обробкою інформації.

Які галузі потрапили під удар? 

Моделювання виявило, що стрімке зростання продуктивності праці у двох, традиційно перспективних напрямках, суттєво обмежить потребу у фізичному залученні нових людей. Йдеться про ІТ-індустрію та телекомунікації – у цих сферах загальна кількість зайнятих до 2036 року скоротиться на 26,9 тис. осіб, а також агросектор, де щорічна потреба у нових кадрах складе всього близько 1 тис. осіб.

Нагадаємо, раніше Bussines News писало про те, що в Україні набирає обертів експериментальний проєкт із перекваліфікації жінок на професії, де традиційно переважали чоловіки.