Загроза фінансуванню та євроінтеграції

Зеленський підписав закон, який передає частину повноважень двох незалежних антикорупційних структур — НАБУ і САП — генеральному прокурору, призначеному ним самим. Цей крок викликав занепокоєння серед європейських партнерів та країн G7, оскільки він може загрожувати фінансовій підтримці та євроінтеграційному курсу України.

У Брюсселі наголошують, що дане рішення підриває незалежність ключових антикорупційних структур, що є критично важливими для проведення реформ і підтримки довіри суспільства. Комісар ЄС з економіки Валдіс Домбровскіс зазначив, що незалежна діяльність НАБУ і САП є необхідною для продовження підтримки з боку Євросоюзу.

"Наша поточна фінансова допомога Україні залежить від прозорих процесів, судових реформ та демократичного уряду", — сказав він. "Те ж саме стосується шляху України до ЄС, який також вимагатиме потужних інститутів для боротьби з корупцією".

Занепокоєння ЄС та G7 щодо антикорупційної реформи

Корупція та незалежність судової системи залишаються головними викликами для України на шляху до ЄС. Брюссель, як найбільший фінансовий донор Києва, висловлює стурбованість через нещодавнє рішення президента Володимира Зеленського про передачу частини повноважень НАБУ і САП генеральному прокурору.

Цю реформу вже розкритикували країни G7, які заявили, що уважно стежать за ситуацією та мають "серйозні побоювання". Франція та інші країни Євросоюзу також закликали Зеленського переглянути зміни.

У відповідь на міжнародний тиск українські officials провели консультації із західними дипломати. Перший віцепрем’єр Тарас Качка наголосив на прихильності України до верховенства права і боротьби з корупцією. У Києві запевнили, що новий закон не загрожує інституційній незалежності НАБУ та САП і не є спробою посилити контроль з боку президента.

Євроінтеграція України

Україна, яка отримала статус кандидата на вступ до ЄС у 2022 році, стикається з труднощами на цьому шляху через постійний опір з боку Угорщини. Прем’єр-міністр Віктор Орбан неодноразово блокував ухвалення рішень, що стосуються розширення Євросоюзу.

Нещодавно 26 з 27 лідерів ЄС відзначили досягнення України у реформуванні та закликали Київ до подальших кроків у питаннях демократії, фінансового контролю та боротьби з корупцією.

Проте останні дії української влади, зокрема щодо антикорупційних органів, викликали занепокоєння в Брюсселі й можуть уповільнити переговори про членство. Як зазначив один із високопосадовців ЄС, у теперішніх умовах навіть країни, що підтримують Україну, остерігаються рухатися вперед без консенсусу з Угорщиною.

Нагадаємо, що Верховна Рада 22 липня ухвалила законопроєкт, який обмежує повноваження НАБУ та САП. Після цього у Києві, Львові, Одесі та Дніпрі відбулися акції протесту проти цього законопроєкту.

Обшуки в НАБУ

21 липня у працівників Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури відбувалися обшуки. Декілька посадовців отримали підозри та були затримані.

Служба безпеки України та Офіс генпрокурора заявили про виявлення російського впливу на НАБУ. Окремим працівникам Бюро інкримінують державну зраду, незаконну торгівлю з РФ та корупційні дії в інтересах олігархів.

Зокрема одного з керівників міжрегіональних управлінь детективів НАБУ Руслана Магамедрасулова затримали за підозрою у пособництві Росії. Також у Києві був затриманий співробітник Центрального апарату НАБУ, який працює в закритому підрозділі "Д-2". Йому інкримінують шпигунство на користь російської спецслужби.

По справі також фігурує чинний народний депутат від забороненої партії ОПЗЖ Федір Христенко, що переховується за кордоном. За даними слідства, він був ключовим агентом ФСБ РФ і відповідав за посилення російського впливу на НАБУ.

Крім того, трьом співробітникам НАБУ були вручено підозри щодо ДТП. Бюро заявило, що ці інциденти відбувалися роками раніше.

У НАБУ заявили, що слідчі дії проводилися без судових наказів, а в САП стверджують, що працівники СБУ прийшли з перевіркою без попередження відповідно до закону.