Віза H-1B є важливим інструментом для американських компаній, що дозволяє їм наймати іноземних спеціалістів у галузях IT, інженерії, медицини та фінансів. Раніше витрати на її отримання були в межах 2000-5000 доларів, але з 1 жовтня кожна нова петиція на H-1B вимагатиме сплати 100 тисяч доларів.

Адміністрація США обґрунтувала своє рішення бажанням підтримати внутрішній ринок праці та стимулювати залучення американських працівників, вважаючи, що програма в основному використовувалася для заміни місцевих спеціалістів на дешевших іноземців.

За даними на 2025 рік, найбільше віз отримують працівники від великих корпорацій, таких як Amazon, Microsoft, Meta, Apple і Google. Представники бізнесу США вже висловили побоювання, що раптове підвищення витрат може негативно вплинути на економіку та привести до “відпливу мозків” за кордон.

Для українських IT-компаній нові правила H-1B можуть мати різний вплив. Експерти погоджуються, що хоча пряме працевлаштування в США стане менш доступним, американські компанії змушені будуть шукати альтернативи, такі як віддалене співробітництво і аутсорсинг. Дмитро Овчаренко, CEO & Founder ALCOR, відзначає, що це створює позитивні можливості для експорту українських IT-послуг.

На думку аналітиків ISG, нові умови H-1B можуть спонукати американський бізнес переглянути свої стратегії аутсорсингу, збільшуючи обсяги віддалених контрактів з командами за межами США.

Віталій Нужний, керівник регіону СЕЕ в Ciklum, вважає, що такі зміни вигідні для українських компаній: американським клієнтам легше та дешевше співпрацювати з українськими сервісними командами, що підвищує шанси України стати важливим гравцем у центрально-східноєвропейському ІТ-секторі. Проте, для українських спеціалістів програма H-1B ніколи не користувалася великою популярністю: за оцінками, в США працює лише близько 2000 українців за цією візою.

Андрій Живолович, CEO Precoro, зазначає, що адміністрація США робить помилку, адже залучаючи іноземних спеціалістів, вони сплачують податки й витрачають кошти в США. В той час, коли компанії обирають аутсорсинг, ці гроші залишають країну. Він також попереджає про можливі обмеження на аутсорсинг у майбутньому.

Несмотря на труднощі з програмою H-1B, українські фахівці мають альтернативи. Це, зокрема, освітні візи F-1 з можливістю праці за програмою OPT, віза J-1 для стажувань, корпоративна віза L-1 для переведення в межах компанії та cap-exempt H-1B для неприбуткових організацій або наукових установ.

Щодо інших ринків, експерти вказують на Китай як потенційну альтернативу через нову спрощену візу “К”. Однак вона обмежена певними перешкодами, такими як мовний бар’єр і проблеми з захистом інтелектуальної власності. Також Китай рідко надає іноземцям громадянство, що робить тривале перебування менш привабливим.

Експерти згодні, що США залишаються найпривабливішим ринком для українських фахівців. Андрій Живолович підкреслює, що американський ринок характеризується високою капіталізацією компаній, відкритістю та захистом прав, а також культурною і економічною близькістю до Заходу, що ускладнює переорієнтацію на Китай чи інші азіатські ринки. У перспективі, якщо компанії шукатимуть альтернативи США, найбільш ймовірною може стати Канада.

Нагадаємо, що у вересні адміністрація підписала указ про перегляд віз для кваліфікованих іноземних працівників за програмою H-1B, що включає щорічний збір у розмірі 100 000 доларів. Найбільше це рішення вплине на індійську IT-індустрію, оскільки американські технологічні компанії активно наймали фахівців з Індії.