У Верховній Раді спростували чутки про можливе масове знесення старих житлових будинків, зокрема хрущовок. Наразі жодних рішень з цього питання не приймалося. Однак необхідність реновації такого житла потребує окремого законодавчого врегулювання, над яким ще тривають роботи.
Хрущовки залишаться
Народна депутатка Олена Шуляк зазначила, що в парламенті не розглядаються плани на знесення хрущовок. Згідно з чинними законодавчими ініціативами, акцент ставиться на реновацію таких об’єктів, а не їх демонтаж.
"Ніхто не планує знесення. Ми активно працюємо над новою житловою політикою, і основний законопроєкт уже ухвалено. Однак реновація застарілого житлоплощі, включно з хрущовками, потребує окремого законодавчого підґрунтя," – додала Шуляк.
Серед старого житла – хрущовки
Вона підкреслила, що проблема старого житлового фонду в Україні є досить серйозною. До початку повномасштабної війни було зафіксовано понад 30 тисяч таких об’єктів, з яких понад 10 тисяч – це хрущовки. В окремих містах їх частка доходить до 50%.
Останньою законодавчою ініціативою, яка стосується цього питання, є законопроєкт №6458. Цей документ пройшов перше читання у вересні 2022 року, але після майже повної переробки зараз потребує значних доопрацювань.
Реновація замість знесення
Шуляк пояснила, що цей законопроєкт не передбачає простого знесення будівель. Мова йде про комплексну реконструкцію старого житлового фонду, яка може включати різноманітні підходи – від модернізації окремих квартир до оновлення інфраструктури.
"В кожному конкретному випадку спосіб реконструкції має бути розроблений з урахуванням результатів технічних перевірок, енергетичного аудиту та економічних розрахунків. Це не універсальне рішення для всіх будинків," – підкреслила вона.
Знесення – виключно за необхідності
На окрему увагу заслуговує те, що в поточній редакції законопроєкту знесення будівель розглядається лише як винятковий випадок – коли інші способи оновлення вже неможливі.
"Знесення багатоповерхівок з подальшим будівництвом нових допускається тільки в тому випадку, коли неможливе застосування альтернативних методів реконструкції," – зазначила Шуляк.
Перед широкими консультаціями
Шуляк додала, що парламент ще не ухвалив остаточної рішення. Після доопрацювання законопроєкт пройде стадію публічних консультацій. Актуальна ситуація в країні значно змінила підходи до житлової політики та оновлення житлового фонду.
Наразі, через складність питання та суттєві наслідки, рішення про реновацію старого житла не може бути ухвалено без участі зацікавлених сторін у обговоренні.
"Ми активно використовуємо інструменти публічних консультацій для отримання зворотного зв’язку. Це дозволяє доопрацювати ініціативи, щоб вони справді спрацювали," – підсумувала Шуляк.