Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (KSE) у своєму новому макроекономічному звіті про Україну за другий квартал 2026 року переглянув прогноз економічних показників, відзначивши погіршення ключових макроекономічних показників через посилення зовнішніх шоків.
Аналітики залишають основний сценарій, згідно з яким війна повинна завершитися наприкінці 2026 року, однак вказують на зростання ризику тривалості конфлікту через вигоди, які Росія отримує з глобальної енергетичної нестабільності, у тому числі через війну в Ірані.
У звіті зазначається, що тиск на економіку здійснюють як внутрішні чинники — удари по критичній інфраструктурі та зимова енергетична криза, так і зовнішні — зростання цін на енергоносії та проблеми в логістиці.
Це вже негативно впливає на бізнесові очікування, стримує інвестиційну активність та ускладнює процес відновлення.
Основні макроекономічні зміни у прогнозі KSE
Відповідно до оновлених оцінок:
- Темпи зростання ВВП у 2026 році знижені до 2,3% замість попередніх 3,2%;
- Інфляція підвищена до 9,4% в середньому на рік замість 7,4%;
- Облікова ставка НБУ залишилася на рівні 15%, а не знижується, як очікувалося;
- Торгівельний дефіцит зріс до $67,7 млрд;
- Прогнозований курс гривні ослаблений до 44,2 грн за долар.
KSE також фіксує суттєве зростання зовнішнього торгового дефіциту, який у 2025 році вже досяг $51,3 млрд через імпортні тенденції та енергетичні витрати. У 2026 році дефіцит поточного рахунку може сягнути близько $60 млрд, але залишатиметься під контролем завдяки міжнародній допомозі.
Фінансова стабільність на основі зовнішньої підтримки
Незважаючи на погіршення окремих показників, основний сценарій KSE передбачає збереження макрофінансової стабільності завдяки широкомасштабній міжнародній підтримці. У період 2026-2029 років Україна може отримати близько $170 млрд зовнішніх фінансів, у тому числі в рамках кредитних програм ЄС та МВФ.
Бюджетні потреби на цей період оцінюються у $132,3 млрд і майже повністю покриваються підтвердженими джерелами. Залишковий дефіцит оцінюється лише у $0,4 млрд, що є контрольованим показником за умови стабільних надходжень.
При цьому військові витрати залишаються ключовим фактором: у 2026 році вони можуть досягти рекордних $102,9 млрд, після чого поступово знижуватимуться, але залишаться підвищеними навіть після завершення бойових дій.
Інфляція, курс та ринок праці
Додатковий тиск на економіку формує цінова динаміка. Після зниження інфляції до 7,4% на початку 2026 року, новий шок на енергетичних ринках підвищив її до 7,8%. У березні спостерігалося зростання цін на паливо на 23,4% в річному обчисленні.
У середньостроковій перспективі KSE прогнозує інфляцію на рівні 7-9% на 2027-2029 роки. Монетарна політика залишатиметься суворою, а НБУ, ймовірно, утримає високі процентні ставки довше, ніж раніше очікувалося.
Ринок праці залишається складним: 60% підприємств повідомляють про нестачу кадрів. Попри зростання номінальних зарплат, реальна купівельна спроможність падає через інфляційний тиск і зниження маржі бізнесу.
Довгострокові прогнози
Аналітики KSE вважають, що після закінчення війни економіка України зможе перейти до зростання на рівні 5-6% щороку завдяки моделі інвестиційного відновлення. При цьому боргове навантаження залишиться високим, на рівні близько 100% ВВП, хоча структура боргу частково зменшує ризики завдяки пільговому фінансуванню з боку ЄС.
У звіті відзначено, що ключовим чинником стабільності залишається своєчасна зовнішня допомога та здатність України підтримувати темпи реформ, які прямо впливають на довіру інвесторів та доступ до фінансування.