Європейський Союз та Україна домовились про нову, постійну торгівельну угоду, яка замінить тимчасовий режим повної лібералізації, запроваджений після початку російської війни у 2022 році. Новий формат передбачає повернення митних обмежень, але в адаптованому вигляді. Про це повідомляє Радіо Свобода з посилання на власного кореспондента у Брюсселі. 

Питання змін було активовано після протестів фермерів Польщі та Франції. Тепер Європа починає балансувати на межі підтримки України та захисту власних інтересів. Угода інтегрується до оновленої зони вільної торгівлі та стане частиною подальшого євроінтеграційного курсу України. Її підписання відбулось після припинення дії "торгівельного безвізу" 5 червня 2025 року.

Що передбачає нова торгівельна угода — головне

У рамках оновленого формату угоди сторони погодили поступове повернення до обмежень, але з урахуванням сучасних викликів. Основні положення:

• На яйця, цукор і пшеницю вводяться оновлені квоти: діятимуть зменшені квоти порівняно з воєнним режимом, але більші, ніж у 2016 році;
• Продукція, що не вважається чутливою для ринку ЄС (гриби, фруктові соки та молочні вироби) залишатиметься вільною від кількісних обмежень;
• Україна розширить доступ для європейських товарів: збільшаться імпортні квоти на свинину, відкриється більший ринок для м’яса птиці, доступ для цукру з ЄС;
• Аграрна галузь України має адаптуватися до норм і вимог ЄС до 2028 року. Це включає стандарти якості, добробуту тварин, допустимі засоби захисту рослин, включно з контролем використання пестицидів.

У Єврокомісії повідомили, що збережено гнучкий підхід: частина товарів отримає спеціальні квоти, а інші будуть допущені на ринок без обмежень. Зазначено, що рішення стало результатом компромісу між потребою підтримати українську економіку та необхідністю зберегти стабільність аграрного ринку ЄС.

Ключова вимога до України — гармонізація стандартів

У Брюсселі підкреслили, що додатковий доступ до європейського ринку Україна отримає лише за умови повної відповідності нормам ЄС. У Єврокомісії наголосили, що це необхідно для створення рівних умов між європейськими та українськими виробниками, які мають працювати за однаковими правилами. Особливий акцент зроблено на використанні пестицидів і добробуту тварин.

Обмеження Польщі мають бути зняті

Єврокомісія очікує, що узгодження нових умов дозволить зняти односторонні заборони, які Польща, Угорщина та Словаччина запровадили протягом 2024 року. Після пояснення умов угоди та механізмів захисту чутливих секторів держави-члени підтримають домовленості, що відкривають ринки для обох сторін — як для України, так і для фермерів з ЄС.

Україна очікує на мільярдні втрати

Починаючи з 6 червня 2025 року, Європейський Союз припинив дію тимчасового пільгового режиму для українського експорту, відновивши квоти та мита. 30 категорій українських товарів підпадають під кількісні обмеження, які діятимуть до кінця року.

Передбачено наступні обсяги квот:

• пшениця — 583 тис. тонн;
• кукурудза — 379 тис. тонн;
• ячмінь — 204 тис. тонн;
• м’ясо птиці — понад 52 тис. тонн;
• яловичина — 7 тис. тонн;
• свинина — близько 11,6 тис. тонн;
• молочна продукція та вершки — до 5,8 тис. тонн;
• сухе молоко — 2,9 тис. тонн;
• масло — 1,75 тис. тонн;
• яйця — 3,5 тис. тонн.
  

Рішення Єврокомісії різко обмежує можливості аграрного експорту, який ц 2024 році становив понад половину всього експорту з України в ЄС. Зокрема, експорт кукурудзи у 2024 році перевищував 13 млн тонн. Нова квота охоплює лише 650 тис. тонн — це у понад 20 разів менше. Для меду, цукру, соняшникової олії та інших позицій ситуація подібна.

У Мінекономіки підрахували, що щорічні втрати для українських експортерів через повернення тарифів і квот можуть скласти до €3,5 млрд. Зменшення валютного виторгу, як очікується, безпосередньо відіб’ється на зростанні ВВП: економіка може недоотримати до 1% у 2025 році.

Зменшення аграрного експорту несе прямі наслідки для транспортного сектору. Прикордонні перевезення агропродукції складають значну частину логістичного потоку: за даними компаній, приблизно кожна восьма вантажівка, що перетинає західний кордон, везе саме сільгосптовари.

Скорочення експортних обсягів означає зменшення замовлень і ризик простою для тисяч водіїв та логістичних фірм. У результаті ставки на перевезення імпортних товарів можуть зрости на 5–10%, особливо на далеких маршрутах до Західної Європи. Найбільше постраждає сегмент рефрижераторних перевезень — м’ясо, молочна продукція, ягоди.

Що потрібно робити Україні просто зараз

Скасування митних пільг з боку ЄС — не кінець співпраці, а новий етап, який вимагає стратегічних рішень. Українському бізнесу та уряду варто зосередитись на трьох ключових напрямках:

• Пошук альтернативних ринків: активізація експорту до Азії, Близького Сходу, Північної Африки;
• Розвиток логістики: модернізація прикордонної інфраструктури, цифровізація митного контролю, збільшення пропускної здатності портів;
• Адаптація українського аграрного сектору до вимог ЄС, зокрема умов утримання тварин та нормалізація використання пестицидів.

Зокрема, нові вимоги можуть стати шляхом до розвитку, упорядкування та нормалізації аграрного сектору, який давно потребує уваги.