В Україні реалізуються проєкти з будівництва 700 МВт нових вітрових електростанцій. Одночасно споруджують 200 МВт систем накопичення електроенергії BESS, які є важливою частиною енергетичної інфраструктури. Про це повідомив голова Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков під час конференції URC-2025 у Римі.
Рекордне будівництво вітрових станцій в Україні з 2022 по 2025 рік
З 2022 року по перший квартал 2025 року в Україні запущено в експлуатацію 258 МВт нових вітрових потужностей. Половину об’єктів профінансували міжнародні інвестори, що свідчить про довіру спільноти до перспектив українського ринку. Наразі триває будівництво понад 700 МВт вітропарків, а також 200 МВт систем акумуляції, які допомагають оптимізувати роботу електромереж.
Безпечні регіони стають центром розвитку вітроенергетики
Через активні бойові дії та тимчасову окупацію території України, основна частина нових проєктів зосереджена у західних областях. Загалом Україна має 1,9 ГВт встановлених вітрових потужностей, але 69% з них наразі знаходяться на окупованих територіях.
Мегацілі: 6,2 ГВт вітрових потужностей до 2030 року
Україна планує подальше розширення вітроенергетики. Згідно з Національним планом у сфері відновлюваної енергетики, до 2030 року вітрові установки повинні досягти загальної потужності 6,2 ГВт. Наразі це ключова частина енергетичної трансформації країни, яка дозволить забезпечити енергетичну незалежність від західних країн.
У 2025 році очікується введення в експлуатацію від 300 до 500 МВт нових вітрових потужностей. Швидкість реалізації залежатиме від термінів підключення до електромереж.
Паралельно з будівництвом нових вітроелектростанцій в Україні зводять 200 МВт систем накопичення електроенергії. BESS дозволяють акумулювати надлишки енергії та використовувати її у пікові періоди, що підвищує ефективність та надійність енергосистеми.
Польща та Україна у розвитку вітряної енергетики — паралелі та різні підходи
Польща, як і Україна, демонструє динамічний розвиток відновлюваної енергетики. Проте країни обрали різні моделі стимулювання галузі.
Україна традиційно зробила ставку на "зелений" тариф, який гарантує фіксовану вартість електроенергії для виробників вітряної енергетики протягом тривалого періоду. Це дозволило швидко залучити інвесторів, особливо в сонячну генерацію, однак створило значне навантаження на держбюджет.
Натомість Польща обрала аукціонну модель підтримки. Її суть — виробник отримує "премію" до ринкової ціни, а не повну компенсацію вартості електроенергії.
Польща у 2025 році починає будівництво першої морської вітроелектростанції Baltic Power, а до 2028 року планує збудувати понад 10 ГВт офшорних станцій. В Україні вітровий потенціал у Чорному морі наразі залишається лише концепцією через російську війну.
Європа сповільнила темпи розвитку вітроенергетики
Хоча країни Європи продовжують інвестувати у вітроенергетичну галузь, темпи зростання за 2024 рік не відповідають рівню, необхідному для реалізації кліматичних орієнтирів ЄС. За даними звіту WindEurope, за минулий рік у регіоні запустили лише 16,4 ГВт нових потужностей — на 2 ГВт менше, ніж у 2023-му. Більша частина — 12,9 ГВт припала на країни ЄС-27, а наземні вітроелектростанції становили близько 84% усіх об’єктів.
Найбільш динамічними залишаються:
- Німеччина – 4 ГВт,
- Велика Британія – 1,9 ГВт,
- Франція – 1,7 ГВт.
Фактори стримують ріст ринку:
- бюрократичні складнощі з видачею дозволів,
- недостатня модернізація електромереж,
- повільна електрифікація промисловості й транспорту.
Станом на зараз, у Європі експлуатується 285 ГВт вітрової генерації: 248 ГВт наземних ВЕС та 37 ГВт морських. До 2030 року вітроенергетичний потенціал ЄС має зрости до 351 ГВт, однак для виконання кліматичних зобов’язань потрібно мінімум 425 ГВт.