В центрі уваги форуму знаходилися практичні підходи до швидкої перекваліфікації кадрів, нові формати співпраці між бізнесом і освітою, а також розвиток доступних можливостей для ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, молоді та всіх, хто бажає змінити професію, задля інтеграції в робочу силу та розвитку критично важливих галузей економіки.

На заході були представлені практичні рішення, серед яких програма KSE ProfTech, яка стала найновішим елементом екосистеми KSE, створеною для з’єднання людей з виробництвом.

Форум відкрив Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки. Він зазначив, що демографічні зміни виступають серйозним викликом для економіки, підкресливши необхідність зосередитися на підвищенні продуктивності праці.

“Ми повинні прийняти реальність: Україна буде існувати завдяки армії, а економічно виживати — через професійно-технічну освіту.” Короткі програми, що відповідають потребам підприємств, є найшвидшим шляхом до підвищення продуктивності”, — підкреслив Тимофій Милованов.

Він акцентував, що відновлення країни можливе лише тоді, коли технічні і виробничі спеціальності будуть заповнені людьми з актуальними навичками.

Дарина Марчак, заступниця міністра економіки України, окреслила основні структурні проблеми ринку праці: “Сьогодні ринок праці є дисбалансованим: мільйони людей не залучені до роботи, в той час як бізнес має критичну потребу в кадрах у промисловості, енергетиці, будівництві та логістиці. Основна проблема полягає в тому, що освітня система не встигає за потребами ринку, тому ми вперше формуємо прогноз потреб ринку праці до 2030-2031 років, щоби він визначав, кого і як навчати”.

Дані, які були представлені на форумі, підтвердили масштаб проблеми: у технічних і робітничих професіях відкрито близько 10 тисяч вакансій, але кількість відгуків на одну технічну вакансію зменшилася у 2,5 рази. “Ми бачимо не лише нестачу робочої сили, а й глибокий розрив між попитом і пропозицією”, — зазначила Леся Примакова, директорка з комунікацій та партнерств.

Незважаючи на це, середня зарплата у технічних спеціальностях вже на понад 30% перевищує загальноринкову, а частка вакансій без вимоги досвіду зросла з кожної сьомої у 2022 році до кожної четвертої сьогодні — бізнес готовий навчати нових співробітників.

Під час форуму команда Київської школи економіки також представила програму KSE ProfTech, створену як міст між людьми і виробництвом.

Сергій Савицький, керівник програми KSE ProfTech, ознайомив з результатами пілотного проекту:

• 139 студентів розпочали навчання, 114 з яких успішно завершили атестацію (82%),
• близько 90% випускників вже працевлаштовані у партнерів програми,
• середній дохід випускників, які змінили професію, зріс на 43%.

“Ми реагуємо на запити бізнесу і готуємо кадри під реальні робочі місця — операторів ЧПК, зварювальників, монтажників електроніки. Люди приходять за роботою, а не лише за дипломом”, — додав Сергій Савицький.

Другі й треті панелі були присвячені питанням співпраці бізнесу та громадських ініціатив у формуванні кадрового резерву. Бізнес переходить від очікування кадрів до активного інвестування в їхнє навчання: створює дуальні програми, модернізує виробничі майданчики та пропонує привабливі умови праці. Громадські організації допомагають людям, що вимушені змінити професію через війну, зокрема ветеранам, внутрішньо переміщеним особам та жінкам, знімаючи бар’єри доступу до навчання та показуючи короткий шлях до технічних і виробничих спеціальностей з найбільшим попитом. Обидві сили формують практичну основу для відновлення трудового потенціалу країни.

Учасники також мали можливість ознайомитися з демозоною сучасного виробничого обладнання, на якому навчаються студенти KSE ProfTech, щоб краще усвідомити рівень підготовки та вимоги реального виробництва.

Форум KSE підтвердив: відновлення України залежить від її людей — їхніх навичок, мобільності та готовності до змін. Професійне навчання, засноване на партнерстві між державою, бізнесом і освітніми установами, є ключем до стійкого розвитку. KSE ProfTech вже демонструє, як освіта може стати частиною національної стратегії економічної безпеки, готуючи фахівців не “під систему”, а для реальних робочих місць, які сприяють розвитку країни.