Відомий український соціолог і ректор Київської школи економіки Тимофій Брік поділився думками щодо змін у ставленні до українських біженців у різних країнах, зокрема в Європі, а також розповів, які наслідки можуть виникнути в майбутньому та які дії варто вжити.
Зміна ставлення до українських біженців у Європі
Тимофій Брік зазначає, що наразі проводиться обмаль досліджень, які б аналізували зміни в ставленні до українських біженців у країнах їх перебування.
“Зміни помітні там, де українців найбільше, зокрема в Німеччині та Польщі. Це частково викликано поширенням певних медійних наративів. По суті, йдеться не про особистий досвід громадян цих країн з українцями, а про те, як політичні кола висвітлюють ситуацію в Україні в новинах і соціальних мережах. Ці висловлювання згодом впливають на сприйняття людей”, – пояснює Брік.
За його словами, у Німеччині та Польщі є політики, які виступають проти міграції, оскільки це сприймається як загроза для національної ідентичності та веде до конкуренції на ринку праці. Це також відображає загальний популістський тренд, що спонукає політиків вимагати посилення контролю над кордонами та протистояння мультикультуралізму. Українці в таких умовах стають жертвами негативних стереотипів.
У країнах з меншою кількістю українських мігрантів, таких як Нідерланди чи Швеція, ситуація є більш сприятливою, адже тут менш виражені проблеми з інтеграцією.
Що очікувати в майбутньому
Тимофій Брік зауважує, що зазвичай ставлення до мігрантів погіршується, якщо вони не намагаються інтегруватися у місцеве суспільство.
“Це дуже цинічний підхід, адже інтеграція є складним процесом. Держави можуть ставити різні перепони, а згодом критикувати мігрантів за низький рівень інтеграції. Це проблема, і, на жаль, українці можуть стати жертвами таких стереотипів у Польщі та Німеччині”, – наголошує експерт.
Він наводить приклад Канади, де українцям вдалося інтегруватися у суспільство та зайняти високі позиції у бізнесі й політиці, ставши активними членами право- та культурального життя.
Брік зазначає, що це оптимальний шлях, до якого варто прагнути. Але він висловлює занепокоєння, що в Європі цей процес може бути ускладнений. Щодо повернення в Україну, то це значною мірою залежатиме від відчуття безпеки в країні.
На основі проведеного аналітичного дослідження, яке включало опитування українських мігрантів у шести великих містах Польщі, стало відомо, що 17,9% респондентів бажають повернутися додому, коли ситуація стане безпечною. Крім того, 10,4% мають намір залишитися в Польщі лише на кілька років, сприймаючи країну як тимчасовий прихисток, тоді як 13,2% готові залишитися назавжди, проте лише за умов стабільності.
Основними мотивами повернення є впевненість у завтрашньому дні (30,7%), можливість бути поряд з родиною (23,6%) та звичне оточення (15,1%). Лише 10% вказали на наявність хорошої роботи як вирішальний фактор.