Протягом періоду з 2021 по 2024 роки на цифровізацію шкіл України було витрачено 11,3 мільярди гривень. Ці кошти надійшли від держави, місцевих бюджетів та міжнародних партнерів. Проте, аудиторське дослідження Рахункової палати виявило, що ефективність реалізації програм залишає бажати кращого через низький рівень планування, відсутність узгоджених закупівель і системного контролю. Більше половини шкіл донині використовують комп’ютери, які мають вік 10–20 років.
Цифровізація шкіл
Згідно з висновками Рахункової палати, під час цифровізації шкіл з 2021 по 2024 роки було витрачено значну суму – 11,3 мільярди гривень. Ці фінансові ресурси використовувались для закупівлі комп’ютерної техніки та розвитку платформи “Всеукраїнська школа онлайн”. Проте, результати аудиту вказують на наявні проблеми в управлінні цифровізацією: відсутність чіткої координованості в плануванні ресурсів і оцінці результатів.
Це призводило до дисбалансу: деякі школи отримували обладнання більше, ніж це було необхідно, тоді як інші залишалися недостатньо забезпеченими. В окремих випадках доставка техніки затримувалась до двох років, а навчальні програми проводились для викладачів, яким ця підготовка не була потрібна, внаслідок чого частина фінансування поверталася в бюджет.
Водночас, у навчальних закладах, де міжнародна допомога передбачала чітке визначення потреб і належний моніторинг, процес цифровізації був набагато ефективнішим.
Стан цифровізації шкіл в Україні
Цифровізація шкіл в Україні здійснювалася без єдиного цілісного стратегічного документа, який би визначав основні цілі, етапи реалізації та критерії оцінки. Частина заходів була включена до інших державних програм, таких як реформа “Нова українська школа”.
Загальний витрачений бюджет на цифровізацію складав 11,3 мільярди гривень:
- 5,6 мільярдів гривень – з державного бюджету;
- 2,5 мільярдів гривень – з місцевих бюджетів;
- 3,2 мільярдів гривень – з міжнародних донорських фондів.
На ці кошти школи отримали 395,26 тисяч одиниць комп’ютерної та мультимедійної техніки, а також було витрачено 1,527 мільярдів гривень на підвищення кваліфікації вчителів і розвиток платформи “Всеукраїнська школа онлайн”.
Аудит виявив систематичні проблеми в управлінні цифровізацією:
- Відсутність зв’язку між визначенням потреб, плануванням, закупівлею й оцінкою результатів;
- Деякі навчальні заклади отримували більше обладнання, ніж їм було потрібно, тоді як інші залишалися недостатньо забезпеченими;
- Доставка техніки затримувалась до двох років, а в окремих випадках вона не використовувалась через технічні несправності;
- Частина бюджетних коштів (342 мільйони гривень) була повернена через невчасну реалізацію заходів.
На відміну від цього, заходи міжнародної допомоги, де чітко визначались пріоритети та забезпечувався моніторинг, демонстрували кращі результати.
Стан матеріально-технічного забезпечення шкіл залишається нерівномірним:
- 46,6 % навчальних закладів користуються комп’ютерами, випущеними в 2005–2011 роках;
- У 39,6 % шкіл існує дефіцит пристроїв (2–3 учні ділять один комп’ютер);
- Лише 3,7 % педагогів мають доступ до спеціалізованого STEM-обладнання.
Що стосується доступу до Інтернету, 92 % шкіл мають підключення, але 10 % з них забезпечені швидкістю до 30 Мбіт/с, а 6 % вчителів не мають широкосмугового доступу на території навчального закладу.
Варто наголосити, що освітні установи, які постраждали внаслідок бойових дій, отримали понад 4 тисячі iPad у рамках ініціативи “5 000 iPad для українських школярів”, що дозволить дітям продовжити навчання і отримувати якісну освіту.