Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) завершили досудове розслідування стосовно колишнього віцепрем’єр-міністра України та ще п’ятьох осіб. Вони підозрюються у зловживанні службовим становищем і отриманні неправомірної вигоди в особливо великих розмірах.

Національне антикорупційне бюро не називає ім’я підозрюваного, однак, за даними деяких ЗМІ, йдеться про колишнього віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова, який розслідується у справі про зловживання службовими обов’язками та участь у корупційних схемах, пов’язаних із будівництвом.

Деталі розслідування
За інформацією НАБУ, один з забудовників у Києві створив схему незаконного отримання земельної ділянки під житловий комплекс. Для цього він звернувся до керівника Міністерства розвитку громад, який разом з держсекретарем, радником міністра та директором державного підприємства забезпечив умови для передачі ділянки забудовнику. Останній уклав інвестиційні договори з вибраною будівельною компанією у незаконний спосіб.

Подальші дії заплановані на основі цих документів, за якими забудовник мав отримати державну землю для забудови, натомість частину квартир передавши державі. Кількість житла прямо залежала від вартості землі, тому ділянку та будівлі оцінили майже в п’ять разів менше ніж реальна вартість.

Різниця між завищеною оцінкою та ринковою вартістю склала понад 1 мільярд гривень. Україна втратила б таку суму нерухомості, якби угоди були реалізовані. Однак своєчасний арешт ділянки унеможливив ці плани.

Як зазначає НАБУ, забудовник “винагородив” міністра і його оточення значними знижками на квартири в новостворених житлових комплексах. Вартість квадратного метра становила від 1 тисячі до 8 тисяч гривень, у той час як мінімальна ринкова вартість таких квартир приблизно дорівнювала 30 тисяч гривень за квадратний метр.

Таким чином, міністр отримав неправомірну вигоду в розмірі понад 14,5 мільйона гривень. За зверненням НАБУ та САП на більшість незаконно отриманих квартир накладено арешт.

У чому ще підозрюють Чернишова
14 листопада НАБУ та САП вручили Олексію Чернишову клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 19 листопада Вищий антикорупційний суд призначив запобіжний захід для Чернишова — тримання під вартою до 16 січня 2026 року з можливістю виходу під заставу в 51 мільйон гривень.

Чернишову інкримінують незаконне збагачення у справі про розкрадання в “Енергоатомі”. Детективи зафіксували передачу йому і його представникам понад 1,2 мільйона доларів та майже 100 тисяч євро готівкою. У разі визнання винним йому загрожує від 5 до 10 років позбавлення волі та заборона на заняття певними посадами до трьох років.

Олексій Чернишов заперечує свою причетність до можливих розкрадань в “Енергоатомі” та заявляє, що “не впізнає себе” на опублікованих записах, які містять його голос. Таку інформацію він озвучив напередодні засідання 17 листопада.

1 грудня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду не скасувала обраний запобіжний захід для Чернишова, залишивши його у вигляді тримання під вартою до 16 січня 2026 року з можливістю виходу під заставу у 51 мільйон гривень. Підозрюваному було дозволено повернути український паспорт, тоді як закордонний паспорт залишився під арештом.