В Україні право на спадщину, як правило, належить особам, які вказані в заповіті. Якщо заповіт відсутній, визнаний недійсним, або спадкоємці не приймають спадщину, право на спадкування за законом отримують особи, зазначені в статтях 1261-1265 Цивільного кодексу.

Проте існують категорії осіб, які можуть бути усунені від спадкування. Кодекс визначає підстави для позбавлення цього права, навіть якщо особа мала б підстави для отримання спадщини, наприклад, якщо вона призначена спадкоємцем у заповіті або є близькою родичкою.

Згідно зі статтею 1224 Кодексу, не мають права на спадкування:

• особа, яка навмисно вбила спадкодавця або будь-кого зі спадкоємців, або намагалася це зробити. Це не застосовується, якщо спадкодавець, знаючи про замах, все ж призначив цю особу спадкоємцем;
• особа, що свідомо перешкоджала спадкодавцеві скласти заповіт, внести правки чи скасувати його, тим самим створюючи умови для отримання спадщини цією або іншою особою або для збільшення своєї частки у спадщині.

Серед тих, хто не має права на спадкування за законом, можна зазначити:

• батьків, позбавлених батьківських прав щодо дитини, які не були відновлені на момент відкриття спадщини;
• батьків та повнолітніх дітей (усиновлених), а також інших осіб, що ухилялися від обов’язку утримання спадкодавця, якщо це підтверджено судом;
• подружжя, якщо їхній шлюб був визнаний недійсним. Якщо це сталося після смерті одного з подружжя, то другий з них може бути визнаний спадкоємцем, якщо не знав про перешкоди до реєстрації шлюбу.

Згідно з рішенням суду, особа може бути усунена від права на спадкування, якщо буде доведено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який перебував у важкому стані через старість, тяжку хворобу або інвалідність.

Ці правила стосуються всіх спадкоємців, включаючи тих, хто має право на обов’язкову частку в спадщині, а також осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.