За оптимістичними прогнозами, вступ України в ЄС здатний підвищити її валовий внутрішній продукт (ВВП) на цілих 26%, хоча можливі й інші сценарії розвитку. Такі висновки містить дослідження Польського економічного інституту під назвою "Взаємна вигода: економічні наслідки інтеграції України з ЄС для Центральної Європи".

Центральноєвропейські держави також отримають вигоду від розширення ЄС. Наприклад, Польща, що наразі є другим за величиною торговельним партнером України після Китаю, може очікувати зростання ВВП на 0,17%. Однак, навколо питання вступу України до ЄС у Польщі з’являються неоднозначні заяви.

Нагадаємо, що 7 червня минулого року Європейська комісія підтримала початок переговорів щодо вступу України до ЄС. Після цього посли ЄС домовилися про переговорні рамки для вступу України та Молдови до блоку, і це рішення було ухвалено одностайно, без блокування з боку Угорщини.

Вступ до Євросоюзу: три сценарії розвитку України

Фахівці визнають, що обсяги економічних вигод, які Україна могла б отримати від членства в ЄС, наразі важко оцінити, оскільки цього глобально торкаються військові дії та швидкі зміни в ситуації. В умовах високої непередбачуваності, пов’язаної з війною, експерти PIE створили моделі для трьох різних сценаріїв розвитку подій.

Розширення ЄС за рахунок України позитивно вплине на ВВП країни в усіх передбачених сценаріях, хоча результати можуть суттєво відрізнятись.

Сценарій 1 – “Економічна стагнація”. У цій моделі Україна реалізує обмежені реформи, що призводить до низького рівня фінансування з боку ЄС та відсутності масштабних іноземних інвестицій. “Розрив у продуктивності праці з рештою світу залишається незмінним. Очікується, що населення скоротиться до 25 мільйонів жителів”, – зазначається в дослідженні.

Сценарій 2 – "Помірне зростання": Україна зменшує розрив у продуктивності праці до США за період 1994–2019 років, продуктивність праці зростає на 1,6% протягом двох років. Припускає стабільність населення та помірний розвиток без сильних зовнішніх втручань.

Сценарій 3 – "Швидка конвергенція": Україна активно модернізує промисловість та повністю інтегрується в ланцюги постачання Центральної Європи. Продуктивність зростає на 7,8% протягом двох років – на рівні, порівнянному з найшвидше зростаючими країнами регіону у 1994-2019 роках. Кількість населення залишається стабільною, а щорічні надходження коштів з ЄС складають 11-12 мільярдів євро.

В сценарії швидкої конвергенції, вступ до митного союзу забезпечить інтеграцію України до регіональних ланцюгів постачань, що в поєднанні з економічними реформами та надходженням коштів з ЄС може призвести до значного збільшення ВВП України на понад 26%.

В інших сценаріях прогнозоване зростання ВВП залежно від темпів зростання продуктивності та чисельності населення коливається від 1,7% (сценарій 1) до 6,82% (сценарій 2).

Хто виграє від вступу України до ЄС

Вступ України до ЄС стимулюватиме зростання ВВП серед країн Центральної Європи. Окрім України, найбільші вигоди від розширення ЄС можуть отримати Польща, Литва та Угорщина, незалежно від передбачуваного сценарію. У цих країнах за сценарієм "Швидкої конвергенції" можливе зростання ВВП у межах від 0,13% до 0,17%.

"Розширення ЄС за рахунок України принесе відчутні економічні вигоди, а покращення економічної ситуації в Україні також позитивно вплине на країни Центральної Європи. Завдяки зростанню торговельних відносин, бенефіціарами розширення – окрім України – стануть, насамперед, Польща, Угорщина та Литва", – зазначив Ян Стшелецький, заступник керівника команди світової економіки PIE.

Найбільше виграє сама Україна, що отримує потужні імпульси для розвитку багатьох секторів економіки, зокрема: будівництво, текстильна та швейна промисловість, торгівля. Їхній розвиток буде зумовлений лібералізацією торгівлі, надходженням коштів з ЄС та зростанням внутрішнього попиту, підтримуваного відбудовою країни після війни – подібно до того, що сталося раніше в Польщі та Румунії.

Сценарій №3 демонструє найбільше зростання виробництва в таких сферах:

• будівництво: +40%,
• одяг та текстиль: +30%,
• цукрова промисловість: +24%,
• олійно-жирова промисловість: +19%,
• м’ясна промисловість: +16%.

Передбачається, що зростання на 10-15% може спостерігатися у важкій промисловості, оптовій та роздрібній торгівлі, ремонті автомобілів, повітряному транспорті та харчовій промисловості. Водночас зростання виробництва в Україні обумовлене незначним зменшенням продукції в інших країнах ЄС, включаючи Польщу.

Крім того, за сценарієм швидкої конвергенції попит домогосподарств на послуги та продукцію промисловості може зростати більш ніж на 25%, особливо у сферах будівництва та транспорту.

"Однак, сам вступ України до ЄС без підтримки реформ, що стимулюють економічне зростання, навряд чи забезпечить збільшення продажів у всіх секторах. За сценарієм 1 невелике зростання продажів може бути можливим лише в транспортних секторах, торгівлі та будівництві. Лише у разі реалізації сценаріїв 2 та 3, збільшення доходів населення дозволить підвищити обсяги продажів у майже всіх секторах економіки", – підкреслює старший аналітик команди світової економіки PIE.

Невступ України до ЄС: наслідки для регіону

Дослідження PIE показує, що сценарій невступу України до ЄС призведе до втрати для країни та регіону.

"Поразка у війні або невигідне перемир’я створюють васальну залежність від Росії, що згубить надії на відновлення, успішне економічне майбутнє та повний національний суверенітет. Такий сценарій може призвести до відрізання України від доступу до Чорного моря – основного експортного маршруту", – йдеться у дослідженні.

За оцінками аналітиків PIE, якщо Україна залишиться поза європейськими структурами, під час спаду продуктивності та зростання міграційної кризи після можливої поразки, це може призвести до падіння ВВП більше ніж на 22%. Це також матиме негативні наслідки для всього регіону.

Моделювання вказує, що ВВП країн Центральної Європи зменшиться приблизно на 0,1%. Проте реальні наслідки такого сценарію для регіону можуть бути значно гіршими. Модель GTAP не враховує в повному обсязі негативний вплив, який матиме зниження регіональної безпеки на іноземні інвестиції в сусідніх країнах.

Якщо Україна залишиться поза Єдиним європейським ринком, обсяги виробництва в усіх секторах, що досліджуються, окрім зернових та олійних культур, можуть зменшитися.

Скорочення виробництва буде особливо відчутним у таких галузях, як будівництво, сільське господарство, харчова промисловість (зокрема м’ясна та цукрова), текстильна та швейна промисловість.

У разі зниження продуктивності, у результаті військової поразки, зростання можливе лише в двох секторах, де Україна сьогодні має експортну спеціалізацію:

• на 17,5% у зернових,
• на 3,5% у олійних культурах.

Однак у разі поразки України та відсутності участі в європейських структурах зменшиться імпорт всіх товарів та послуг до країни, як у взаєминах з державами ЄС, так і з рештою світу.

Нагадаємо, Україна та Молдова отримали статус кандидатів у ЄС 23 червня 2023 року, тоді як Грузії було відмовлено. Усі три країни подали заявки після початку російського вторгнення: Україна – 28 лютого, Молдова та Грузія – 3 березня.