Тимчасова слідча комісія Верховної Ради ухвалила включити результати аудиту Рахункової палати, який стосується тилових закупівель Міністерства оборони та державного підприємства “Державний оператор тилу”, до свого підсумкового звіту. Аудит виявив численні системні недоліки, починаючи від критичного недофінансування і закінчуючи низькою якістю харчування та обмундирування.
Це рішення було прийнято на засіданні комісії 16 грудня. Під час зустрічі представники Рахункової палати, зокрема Геннадій Пліста і Сергій Стодолінський, ознайомили учасників з основними знахідками та висновками аудиту.
Основні проблеми
Аудитори виявили значний розрив між фактичними потребами армії та виділеними фінансовими ресурсами. Зокрема:
- На продовольство та матеріальне забезпечення було виділено лише 44,5% від необхідної суми.
- На паливно-мастильні матеріали — 73%. В результаті Збройні Сили змушені були використовувати частину власних стратегічних резервів.
Дебіторська заборгованість
Аудит діяльності державного підприємства “Державний оператор тилу” виявив, що понад 11 млрд грн перетворилися на дебіторську заборгованість. Механізм попередньої оплати, застосований підприємством, не забезпечував належного виконання контрактів.
- 60% контрактів виконувалися з запізненням або переносилися.
- Постачальники не дотримувалися вимог щодо кількості та якості продукції.
- Багато підрядників уникли відповідальності та штрафних санкцій за зрив постачання.
Окремо обговорювалися результати опитування військовослужбовців, яке було проведено Рахунковою палатою разом з Міністерством оборони. Приблизно 60% опитаних військових змушені покривати витрати на спорядження з власних коштів, а більше половини висловили незадоволення якістю харчування в армії.
Також 17 грудня результати аудиту оборонних закупівель за тиловим напрямом обговорили на засіданні Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, в роботі якого взяв участь Геннадій Пліс.
Раніше Рахункова палата висловила критичні зауваження щодо проєкту державного бюджету на 2026 рік, виставляючи загальні доходи на рівні 5,45 трлн грн та видатки у 4,8 трлн грн. Аудитори попередили про ризики, пов’язані з нестачою фінансування, залежністю від міжнародної допомоги та непрозорістю деяких видатків.
