Директор НАБУ Семен Кривонос та керівник САП Олександр Клименко висловили свої занепокоєння під час брифінгу, зокрема, зазначивши, що законопроєкт ставить під загрозу антикорупційну інфраструктуру.

“Цей законопроєкт фактично перевів дві незалежні інституції у залежний стан. Ми рішуче проти цього. Закликаємо президента не підписувати документ, адже хочемо бачити Україну вільною від корупції,” — наголосив Кривонос.

Він також підкреслив, що ухвалення цього законопроєкту руйнує основи антикорупційної системи, створеної внаслідок Євромайдану та громадського запиту на боротьбу з корупцією серед високопосадовців. Кривонос зауважив, що голосування за цей закон відбулося за умов конфлікту інтересів, адже серед депутатів є ті, проти яких відкриті справи в НАБУ.

На випадок, якщо президент підпише законопроєкт, Кривонос запевнив, що НАБУ та САП разом з міжнародними партнерами працюватимуть над відновленням незалежності антикорупційних органів. Вони також розробляють звернення до Європейського Союзу, США, Міжнародного валютного фонду та дипломатичних представництв.

“Сподіваюся, що міжнародна військова допомога продовжиться і ці дії не вплинуть на неї. Щодо євроінтеграції — посилення САП і НАБУ є важливою частиною плану вступу в ЄС. Чи вплине це? Думаю, так. Чекаємо на реакцію партнерів,” — підкреслив Кривонос.

Він також зауважив, що відомо про заплановану атаку, і припустив, що наступною метою можуть стати незалежні медіа.

Клименко, у свою чергу, розповів про конструктивну зустріч з новим генеральним прокурором Русланом Кравченком. Генпрокурор запевнив, що загроза для НАБУ не існує, зокрема з боку СБУ. “Якщо закон буде підписаний, тоді будемо бачити його наслідки,” — зазначив він.

Документ передано на підпис президенту

Народний депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк повідомив, що зареєстрував блокуючу постанову по законопроєкту №12414. Проте спікер Руслан Стефанчук вже підписав документ, який зараз передано на підпис президентові.

“Такої швидкості не було за весь час моєї каденції,” — зазначив нардеп.

Що містить законопроєкт

У Верховній Раді України було внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу України через законопроєкт №12414, який стосується досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних зі зникненням осіб під час військового стану.

Серед нововведень, які отримує генеральний прокурор:

• можливість забирати справи у НАБУ і передавати їх до інших органів;
• функцію фактичного керівника САП з можливістю передоручення повноважень;
• надання обов’язкових письмових вказівок детективам НАБУ;
• право самостійно закривати справи за підозрою щодо високопосадовців.

Також прийняті зміни, які обмежують повноваження САП, зокрема прокурори САП не зможуть визначати підслідність для НАБУ у певних випадках, а їх керівник не зможе вирішувати спори щодо підслідності.

Transparency International Ukraine відзначила, що ці зміни становлять загрозу для незалежності НАБУ.

НАБУ і САП закликали депутатів не підтримувати цей законопроєкт, зауваживши, що його ухвалення може призвести до остаточного знищення незалежності антикорупційної системи в Україні.

Ситуація в НАБУ

21 липня в НАБУ та САП проходили обшуки, під час яких низка посадовців отримали підозри. Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора заявили про виявлення російського впливу на діяльність НАБУ. Деяким працівникам інкримінують державну зраду та корупційні дії на користь олігархів.

Зокрема, одного з керівників міжрегіональних управлінь детективів затримали за підозрою у пособництві Росії. Ще одного співробітника, який працює в елітному підрозділі “Д-2”, запідозрили у шпигунстві на користь російських спецслужб.

Також у цій справі фігурує народний депутат Федір Христенко, який переховується за кордоном і, згідно з даними слідства, був одним з агентів ФСБ, що впливав на НАБУ.

Окрім цього, трьом співробітникам НАБУ вручено підозри у зв’язку з ДТП, які, за словами Бюро, сталися роками раніше і є різними інцидентами.

НАБУ стверджує, що слідчі дії проводились без судового рішення. САП заявляє, що співробітники СБУ взяли участь у перевірках без належного попередження, отримавши доступ до інформації про оперативні заходи та спецоперації.

У СБУ відповіли, що можуть проводити невідкладні слідчі дії без ухвали суду у випадках, коли це може загрожувати розкриттю або провести спеціальні операції у справах, які стосуються співпраці з агресором.