Згідно з отриманою інформацією, представники Національного банку України виступають проти цього кроку, вказуючи на потенційні загрози для інфляції та суспільних настроїв.

Різні підходи в економічній політиці виникають на фоні переговорів щодо нового фінансового пакету від МВФ, який може скласти до 8 мільярдів доларів. Це відбувається після того, як Україна отримала значну частину з 15,6 мільярда доларів, отриманих раніше за програмою 2023 року.

Ведення переговорів проходить в рамках щорічних зборів МВФ у Вашингтоні, а наступного місяця заплановані зустрічі на рівні експертів.

Девальвація гривні може стимулювати зростання номінальних доходів бюджету через контракти, що виражені в іноземній валюті. Однак представники НБУ відзначають, що значна частина бюджету залежить від міжнародної допомоги, а девальвація може призвести до росту інфляції і підриву фінансової стабільності.

Окрім економічних наслідків, цей крок несе і політичні ризики: суспільство чутливо реагує на зміни цін, а війна з Росією триває вже чотири роки. Центральний банк України зупинив режим плаваючого обмінного курсу на початку військових дій у 2022 році, щоб уникнути стрімкого падіння гривні. Відтоді курс знаходиться у стабільному діапазоні, однак знизився приблизно на 13% до долара США, що, згідно з МВФ, є недостатнім.

Крім того, генеральний директор МВФ Крісталіна Георгієва планує візит до Києва для обговорення нового кредитного пакета для України. З огляду на те, що термін дії чинної кредитної програми МВФ на суму близько 16 мільярдів доларів закінчується у 2027 році, а терміни закінчення війни досі невизначені, український уряд має намір обговорити нові фінансові стратегічні кроки.

Очікується, що Україна розраховує на продовження та, можливо, збільшення фінансової підтримки з боку МВФ у 2026 році.