Детальний інженерно-архітектурний проект був розроблений на основі практичного досвіду роботи у зоні бойових дій. За словами представників Асоціації, це рішення може стати корисною основою для інших підрозділів ЗСУ, як у плануванні, так і в реалізації захисних споруд.

Запит з фронту — комплексне рішення

Ініціатива виникла у відповідь на запит військових з одного зі східних напрямків, спочатку загальний, потім розвинений у повноформатний проект.

"Запит стосувався двох кілометрів шляхів сполучення та 12 підземних фортифікаційних споруд. Потрібні були укриття з гофрованої сталі, які потрібно закопати, з накриттям зверху та шляхами сполучення між ними", — розповів голова асоціації девелоперів Євген Фаворов.

Під час реалізації проекту Асоціація девелоперів виступила у ролі проєктного офісу: від пошуку виконавців і аналізу комерційних пропозицій до оптимізації витрат та залучення архітекторів для цифровізації рішень.

В результаті було розроблено комплексний проектний документ, що включає планування, інженерні розрахунки, вимоги до вентиляції, гідроізоляції, автономності, маскування та логіки розміщення підземних споруд. Всі матеріали базуються на реальному бойовому досвіді, а публічна версія документа не містить тактичних деталей.

Погляд військових: чому це критично важливо

Т.в.о. начальника відділення цивільно-військового співробітництва бригади "Буревій" Андрій Гарбузюк зазначив, що сучасна війна суттєво змінила підходи до фортифікацій.

"Старі стандарти не враховували масове використання дронів FPV й необхідності повної автономності та непомітності. Якщо систематизувати і поширити ці знання між бригадами — це могло б врятувати багато життів", — підкреслив військовослужбовець.

Він додав, що війна змінюється швидше, ніж оновлюються нормативи, тому адаптована цивільна інженерна експертиза може суттєво підвищити обороноздатність.

Архітектор і військовослужбовець ЗСУ Юрій Кривохатько підтримав цю думку, зазначивши, що вже існують типові задачі частково реалізовані на військовій платформі "Дельта". “Важливо, щоб військовий замовник розумів специфіку архітектурної роботи і вмів з цим співпрацювати. Пропоную думати про це разом”, — додав Кривохатько.

Від ресурсної допомоги — до експертизи

Архітекторка Анна Іскіердо, співзасновниця бюро AIMM, що долучена до проекту, підкреслила важливість налагодження комунікації між військовими, девелоперами та архітекторами.

"Готові акумулювати досвід українських фортифікацій і створювати каталоги рішень. Але не у всіх підрозділах є доступ до інженерної експертизи або часу для її залучення," — відзначила вона.

На думку Іскіердо, класичні архітектурні компанії часто не готові працювати з військовими запитами, адже вони зобов’язані враховувати реалії фронту, а не лише цивільні норми.

Плани на майбутнє

Під час повномасштабної війни компанії-учасники Асоціації девелоперів надали військовим допомогу на суму 1,5 млрд грн.

"Це важливо, але у нас є потенціал — допомагати експертизою," — резюмував Євген Фаворов.

Асоціація планує створити експертну спільноту архітекторів, інженерів, проєктувальників та підрядників, яка зможе системно реагувати на запити Сил оборони, оцифровувати набутий досвід та масштабувати ефективні інженерні рішення.

Представлений проект не є універсальним, але демонструє підхід, логіку і інженерні принципи, що можуть бути адаптовані для різних ландшафтів і завдань оборони.

Варто зазначити, що девелопери зафіксували відновлення попиту після його суттєвого падіння внаслідок війни, проте поведінка покупців все ще залежить від новин з фронту.