Розподіл соціального житла буде проводитися без черг через автоматизовану систему — єдину інформаційно-аналітичну платформу. Відповідні пункти планують включити до законопроєкту "Про соціальне житло", який найближчим часом буде представлений у Верховній Раді.
Голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк повідомила, що цей законопроєкт є частиною житлової реформи, яка має на меті запровадження соціальної оренди житла відповідно до європейських стандартів. Закон повинен бути ухвалений до кінця року в рамках пакету зобов’язань України, що є необхідною умовою для отримання 50 мільярдів євро фінансової допомоги від Європейського Союзу.
Шуляк зазначила, що порядок укладення договорів оренди соціального житла може визначатися за допомогою бальної системи пріоритетності надання житла.
Автоматизація замість ручного регулювання
Реформа передбачає запровадження автоматизованої системи для розподілу соціального житла, яка функціонуватиме через єдину інформаційно-аналітичну платформу та визначатиме потреби громадян у таких помешканнях. Крім того, система формуватиме рейтинг заявників та електронні запити.
Згідно з пропонованими змінами в законопроєкті, запровадження механізму надання соціального житла передбачає повну автоматизацію процесу, що має забезпечити прозорість, об’єктивність та адресність у видачі житла тим, хто його потребує, — підкреслила Олена Шуляк.
Отримати соціальне житло зможуть особи, які відповідатимуть критеріям державної підтримки. Відбір буде здійснюватися автоматизованою системою без участі чиновників. Кабінет Міністрів України визначить ці критерії, враховуючи середньомісячний дохід домогосподарства та середньоринкові ставки оренди житла.
Критерії для отримання соціального житла
Законопроєкт містить чіткий перелік умов, за якими громадяни можуть претендувати на соціальну оренду. До них відноситься: відсутність житла або його непридатність для проживання через руйнування, воєнні дії або розташування на окупованих територіях. Також будуть враховуватися рівень доходів, відсутність значної власності, великі фінансові операції протягом останнього року, а також участь у попередніх програмах державної підтримки житла.
Окремо зазначено вимоги до працевлаштування, проте вони не поширюються на осіб з інвалідністю або непрацездатних, а також є обмеження щодо депозитів та цінних паперів.
З більшою перевагою — для особливих категорій
Автоматизована система також формуватиме рейтинг заявників на основі бальної шкали. На кількість балів вплинуть такі фактори:
- статус внутрішньо переміщеної особи;
- статус ветерана війни або особи з особливими заслугами;
- наявність членів сімей загиблих ветеранів;
- інвалідність;
- статус дитини-сироти або дитини без батьківського піклування;
- багатодітність (п’ятеро і більше дітей) або народження трьох і більше дітей одночасно;
- наявність важких форм захворювань.
Принцип соціального міксу для запобігання “гетто”
Ще однією важливою новацією є принцип соціального міксу, закладений у законопроєкті. Він передбачає, що соціальне житло займатимуть особи з різним соціальним та економічним статусом, щоб уникнути концентрації вразливих груп в одному житловому просторі.
Згідно з аналітичною запискою “Реформування соціального житла в Україні”, підготовленою Інститутом Житла за підтримки міжнародних організацій, такий підхід має сприяти соціальній інтеграції, розвитку громад та запобіганню формуванню “житлових гетто”.
В разі ухвалення законопроєкту Україна отримає системну, цифрову та прозору модель соціального житла, що замінить застарілий механізм черг і матиме критичне значення для відновлення країни після війни.
Також в Україні триває розробка проєкту з інвентаризації будівель для забезпечення доступним житлом. Пілотний проєкт Європейського інвестиційного банку має на меті допомогти 50 громадам у побудові соціального житла.
