Проблема тривог у школах Чернігова

Олександр Ломако, виконуючий обов’язки міського голови Чернігова, прокоментував ситуацію: “Перший тиждень навчання в Чернігові перетворився на справжнє випробування. Це негативно впливає не лише на освіту, а й на майбутнє нашого міста”.

Після звернень з боку громади в регіоні реалізували диференційовану систему повітряних тривог. Проте, стверджує Ломако, її виконання викликало чимало запитань.

Чернігівський район має значну територію—від Добрянки до Козельця і від Березни до Остра. Зазвичай, тривога спрацьовує, коли безпілотник знаходиться над Городнею або рухається у бік Сум. Внаслідок цього Чернігів опиняється в стані паралізованого життя.

Експерти та місцеві жителі вважають, що логічно було б виділити Чернігів в окрему зону сповіщення. Подібна практика вже успішно впроваджена в Запоріжжі, Харкові, Миколаєві та Києві, де обласні центри функціонують незалежно від навколишніх районів. Це рішення не пов’язане з безпековою ситуацією, а є результатом раціонального підходу до потреб мешканців.

Ломако акцентував увагу на тому, що сигнал тривоги в Чернігові має звучати лише тоді, коли є справжня загроза для міста. “Нам необхідно відрізняти реальні загрози від імітації небезпеки, яка заважає нормальному життю в місті”, – зазначив він.

Він підкреслив, що у разі, якщо військова адміністрація не переробить систему та не виділить Чернігів в окрему зону оповіщення, то відповідальність за безлад у школах та недостатні умови життя в місті ляже на їхні плечі.

Нагадаємо, у серпні 2025 року торгівельні центри в Україні працювали під час повітряних тривог значно менше — частка тривалих тривог у робочий час зменшилася до 9,2% у порівнянні з 10,9% у липні та 11% минулого року. Середня тривалість простоїв склала 1,7 дня, а з початку повномасштабного вторгнення — 116,1 дня.