Українські підприємці переважно обирають різні підходи в контексті інвестицій. Одні вкладають у фондові ринки, інші — у нерухомість або стартапи. Та більшість бізнесменів і далі надають перевагу перевіреному варіанту — власному бізнесу.
Засновник інноваційного парку UNIT.City Василь Хмельницький, співвласниця страхової компанії "Арсенал Страхування" Марина Авдєєва, власник бізнес-центру “Парус” та готелю “Україна” Максим Кріппа, президент Київської школи економіки Тимофій Милованов — поділилися з LIGA.net своїми підходами до інвестування, розповіли, куди вкладають капітал і як адаптували свої стратегії в умовах війни.
Василь Хмельницький: ставка на освіту, інновації та виробництво
До війни засновник холдингу UFuture мав у спільному портфелі понад пів сотні проєктів. Після 2022 року Хмельницький зосередився на найбільш перспективних об’єктах у Києві та області: зокрема, на індустріальному парку “Біла Церква” та інноваційному кластері UNIT.City.
Підприємець вірить у довгострокові інвестиції з горизонтом 10–20 років і принципово не вкладає в сфери, де не має експертизи. “Диверсифікую не за секторами, а за напрямами, здатними витримати кризу – це освіта, інновації та промисловість”, – пояснює він. Серед майбутніх планів – створення технічного коледжу на базі індустріального парку.
Максим Кріппа: стратегія впливу та символізму
Інвестпортфель Кріппи побудований на активах з культурною й історичною вагою. Він володіє ключовими об’єктами столичної нерухомості – БЦ “Парус”, готелем “Україна” та МВЦ. Окрім цього, займається розвитком цифрових проєктів: від NAVI й GSC Game World до медіаплатформи Maincast.
Шаблонних рішень уникає Максим Кріппа: “Інвестую лише в те, що матиме сенс і через десятиліття”. Від стабільної нерухомості він переходить до динамічного кіберспорту, який планує масштабувати шляхом створення сучасної кіберспортивної арени в Україні.
Окрему роль у його підході відіграє благодійність: MK Foundation забезпечує фронт технікою та допомагає з розмінуванням територій.
Марина Авдєєва: страхування, стартапи й арт
Авдєєва зосереджує більшість інвестицій у своєму основному бізнесі – компанії “Арсенал Страхування”, а також у стартапі Easy Peasy Insurtech, який запроваджує інновації в страхуванні автомобілів на основі фактичного пробігу.
Поза межами України вона вклала кошти в елітну житлову нерухомість у Туреччині як спосіб диверсифікації. Ще один напрям – колекціонування сучасного українського мистецтва. За словами Авдєєвої, це радше емоційна інвестиція, ніж фінансовий інструмент. Її чеки варіюються від $250 000 до $6 млн.
Тимофій Милованов: пасивні інструменти на фондовому ринку США
Колишній міністр економіки та очільник КШЕ понад 15 років інвестує в американські фінансові інструменти. Основу його портфелю становлять пайові фонди S&P 500 та S&P 100. До 80% накопичень він зберігає саме у фондах США.
Його не цікавить український фондовий ринок, виняток – частка у Gradus Research Plus. У 2025 році Милованов придбав акції Tesla під час падіння котирувань і вже отримав прибуток $5000. Також має позиції в Nvidia, капіталізація якої перевищила $4 трлн.
Ольга Копилова: ріст у Європі замість консервативних вкладень
Для співвласниці ресторанної мережі “Чорноморка” інвестування – це перш за все реінвестиції у власну справу. Під час війни Копилова відкрила заклади в Польщі, Румунії, Молдові та Австрії, мріючи про створення мультифункціональної вертикалі: від вилову риби до логістики.
“Я вкладаю в операційне вдосконалення, розширення та автономність бізнесу”, – каже вона.
Олексій Давиденко: мала приватизація як стратегія розширення
Власник компанії “Медтехніка” активно скуповує нерухомість на аукціонах малої приватизації – від Харкова до прифронтових регіонів. Мета – розширення мережі магазинів і відкриття нових виробничих майданчиків.
Під час війни компанія збільшила вдвічі виробництво медичного обладнання та відкрила 28 нових точок. “Нещодавно дофінансували проєкт з виготовлення індивідуальних ортопедичних устілок”, – ділиться Давиденко.