Європейська комісія висловила підтримку відкриттю першого кластеру переговорів з Україною щодо вступу до Європейського Союзу. Про це 27 червня у соцмережі X повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. За її словами, Україна виконала необхідні реформи, і тепер Євросоюз має продемонструвати політичну волю до подальших кроків у цьому напрямку.

Фон дер Ляєн зазначила, що під потужним тиском війни Україна не зупиняється і продовжує впроваджувати реформу за реформою. Через це, за її словами, Єврокомісія підтримує відкриття першого кластеру переговорів. Вона додала, що процес вступу базується на досягненнях, і Україні слід дозволити рухатися вперед, оскільки вона це заслуговує.

Вето Орбана блокує єдинство Європи

Попри підтримку 26 держав-членів ЄС на саміті в Брюсселі 26 червня, рішення про відкриття переговорів з Україною не було прийнято через вето Угорщини. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вкотре заблокував спільну заяву, аргументуючи це тим, що Україна перебуває у стані війни. На думку Орбана, інтеграція України до ЄС наразі означає втягування самого Євросоюзу у військовий конфлікт. Натомість Євросоюз вже шукає законодавчі аспекти для ігнорування вето Угорщини. 

Кроки України на шляху до ЄС: виконані зобов’язання і нові перспективи

Україна подала заявку на членство в ЄС 28 лютого 2022 року — на п’ятий день після початку нападу росії. Уже в червні 2022 року країна отримала статус кандидата. Відтоді Україна виконала низку реформ, необхідних для початку перемовин про вступ.

У 2025 році Україна планує відкрити всі шість кластерів переговорів із ЄС. Кожен кластер охоплює певну сферу політики та законодавства і відкривається лише за згоди всіх країн-членів. Однак на сьогодні заблокованим залишається перший і ключовий кластер — "Основи". Він передбачає базові принципи функціонування держави, правосуддя та демократичних інституцій.

Хоча формально всі умови виконані, єдина перешкода — політичне вето Угорщини.

ЄС шукає обхідні варіанти для подолання вето

Оскільки решта 26 країн Євросоюзу демонструють підтримку України, у Брюсселі з’являються ініціативи з пошуку механізмів, які дозволять подолати угорське блокування. Одним з можливих варіантів є часткова зміна процедури схвалення або тимчасове ухвалення окремих технічних рішень без офіційної політичної резолюції.

Дипломати розглядають можливість просувати перемовини в рамках нових форматів або навіть поза формальним треком розширення, щоб Україна могла далі інтегруватися в європейські інституції, не чекаючи на розблокування з боку Будапешта.

Євросоюз у 2025 році: хто входить та хто на черзі у черзі на членство

Історія Європейського Союзу розпочалася як програма об’єднання колишніх супротивників для обміну економічною вигодою замість війни. Вже 1992 року підписання Маастрихтського договору означало початок офіційного ЄС з 12 засновниками — Бельгія, Франція, Німеччина, Італія, Люксембург, Нідерланди, Велика Британія, Данія, Ірландія та Греція.

З часом кількість учасників зросла до 27 – до попередніх 12 приєдналися:

• 1995: Австрія, Фінляндія, Швеція;
• 2004: 10 країн, включно з Польщею, Угорщиною, Балтією, Кіпром, Мальтою;
• 2007: Болгарія, Румунія;
• 2013: Хорватія.

В межах ЄС діють окремі угоди.Це шенген та свобода пересування між країнами-учасницями без паспортного контролю. Окремо єврозона — 19 членів, які замінили національні валюти на євро.

Як працює економіка ЄС

ЄС — це ринкова система з відстеженими механізмами балансування: країни з більшим ВВП сплачують більше до бюджету, менші — отримують кошти на розвиток. Це допомагає згладжувати економічну різницю, але й породжує напруження. Особливо серед одержувачів та донорів. Великобританія, приміром, активно критикувала дотації, перед Brexit-референдумом. Тому у 2016 році вирішила вийти з ЄС, офіційно завершивши членство у 2020-му. 

Як країну приймають до ЄС

Кандидат повинен відповідати "копенгагенським" вимогам: демократичній моделі, конкурентному ринку, інтеграції в правову систему ЄС. Лише після цього країна отримує статус, а згодом вступає до переговорів.

На початок 2025 року офіційними кандидатами залишаються: 

• Туреччина: подала заявку на членство у 1987 році.
• Північна Македонія – заявка з 2004 року.
• Чорногорія – заявка з 2008 року.
• Албанія – заявка з 2009 року.
• Сербія – заявка з 2009 року.
• Молдова та Україна подали заявки у 2022 році.

Деякі представники європейського політичного суспільства, зокрема президент Європейської ради Шарль Мішель, висловлювали припущення, що Україна може приєднатися до Європейського Союзу вже до 2030 року. Водночас конкретні строки залежать від низки важливих чинників. Віцепрем’єрка з євроінтеграції, Ольга Стефанішина, неодноразово підкреслювала, що Україна активно працює над виконанням усіх зобов’язань, аби мати змогу приєднатися до ЄС ще до означеної дати. За її словами, українська держава тісно інтегрована з європейським простором у багатьох ключових сферах.