Національна поліція України викрила схему розтрати державного майна, внаслідок якої половина Кривого Рогу залишилася без гарячого водопостачання. Про це повідомили представники Нацполіції.
За даними слідства, організована злочинна група, до якої входили колишні посадовці одного з місцевих теплоенергетичних підприємств, завдала збитків державі на суму близько 30 млн грн.
Злочинна група в Кривому Розі розікрала водонагрівачі: що відомо
Під виглядом потреби у збереженні обладнання в умовах війни учасники схеми вивезли понад тисячу водонагрівачів із важливих об’єктів теплопостачання. З техніки демонтували латунні елементи, зокрема трубки, що містять кольорові метали та є цінними на ринку.
Злочинці аргументували це необхідністю збереження дорогого обладнання, однак насправді використовували ситуацію для власного збагачення.
Як зуміли приховати злочин
Щоб уникнути викриття, учасники схеми повертали на місця вже порожні водонагрівачі, заповнені різними речами — серед них навіть виявили старий одяг.
Демонтовані метали здавали на металобази за готівку, без документального оформлення та обов’язкового радіаційного контролю.
Що чекає на злочинців
Слідчі встановили особи всіх 10 учасників злочинної групи, включно з організаторами схеми. Наразі їм оголошено підозри. За даними правоохоронців, зловмисникам загрожує до 13 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Через роботу шахраїв та некомпетентність органів перевірки без гарячої води залишилися десятки соціально важливих об’єктів — лікарні, школи, підприємства.
Корупція в Україні під час війни
У 2025 році корупція залишається однією з головних проблем в очах українців — так 90% українців, за результатом опитування НАЗК. 18% опитуваних мали особистий досвід зіткнення з нею, хоча станом на 2015 рік показник перевищував 70%.
Та відчуття корупції зростає, особливо під час активних воєнних дій. Бо формується не з власного досвіду, а через новини та скандали, що активно поширюються медіа та соцмережами. Люди вважають корупцією все негативне — від високих тарифів до непрофесійності чиновників, хоча це не завжди має юридичне підґрунтя.
Корупція в Європі – чи можлива
У країнах ЄС ситуація схожа — в Португалії, Греції та Хорватії понад 90% вважають корупцію поширеною. Отже, сприйняття не означає, що все настільки погано.
Позитивна динаміка є. У 2024 році 58% українців заявили про повну нетерпимість до корупції та це був історичний максимум. Зросла підтримка викривачів – СБУ та Нацполіції. 74% громадян схвалюють їх дії, а кількість тих, хто сам звертається до органів із заявами, стрімко зростає.
Та закони насправді працюватимуть лише тоді, коли українці перестануть сприймати хабар як "норму". Зміни відбуваються, та дуже повільно.
Україна опустилася на один рядок у рейтингу сприйняття корупції
У 2024 році Україна здобула 35 зі 100 можливих балів у глобальному Індексі сприйняття корупції, опинившись на 105 місці зі 180 країн. У порівнянні з минулим роком держава втратила один бал.
Індекс формує організація Transparency International на основі 8 ключових досліджень, що охоплюють період з лютого 2021 по вересень 2024 року.
Виконавчий директор TI Ukraine Андрій Боровик зазначив, що зниження на один бал не є критичним, але сигналізує про зупинку прогресу та необхідність активних дій з боку влади.
Серед позитивних моментів оновлення держави він виділив:
- повернення е-декларування,
- нова антикорупційна стратегія,
- вдосконалення закупівель Міноборони,
- реформи НАБУ та САП,
- 142 вироки ВАКС у справах топкорупції за останні 2 роки.
Водночас зафіксовано і негативні тенденції: опір державних структур впровадженню реформи для боротьби з незаконним збагаченням, політичний тиск, скандали з джерелами в НАБУ, проблеми у сфері держзакупівель та намагання обмежити свободу слова.
Та порівняно з сусідами, справи України виглядають трохи краще: терористична росія має 22 бали й посідає 154 сходинку, Білорусь — 114-ту. Лідером індексу залишається Данія (90 балів), за нею — Фінляндія (88) та Сінгапур (84). Найнижчі оцінки — у Південного Судану, Сомалі та Венесуели.